ЄС вкладає мільярди у маршрути до Китаю в обхід РФ та РБ

Для розвитку інфраструктури Середнього коридору, який пов'язує Європу з Китаєм через Центральну Азію, Європейський Союз виділяє 10 млрд. євро з метою формування ефективного мультимодального транспортного маршруту. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого на порталі trasportoeuropa.it.

Виділені кошти ЄС засновані на строго структурованому плані, що включає 33 інфраструктурні проекти, а також координовані інституційні, правові та технічні заходи. Цей оперативний підхід спирається на дослідження, в результаті якого було виявлено три альтернативні маршрути: північний, центральний та південний, і в кінцевому підсумку вибір був зроблений на користь середнього варіанту. Згідно з цим рішенням, пріоритет буде відданий проектам інфраструктури, в яких беруть участь Казахстан та Узбекистан.

Проекти, пов'язані із залізничною інфраструктурою, представляють широкий спектр завдань. Це включає обхід казахстанського вокзалу в Алмати для створення альтернативного маршруту, переважно призначеного для вантажних перевезень, а також модернізацію всього маршруту від Казахстану до кордону з Китаєм та оновлення прикордонних терміналів між Узбекистаном та Казахстаном.

Окрім інвестицій у залізничну інфраструктуру, зобов'язання Європейського союзу по Середньому коридору також включають розширення портових можливостей на Каспійському морі для стимулювання цього виду транспорту. Деякі з цих проектів вже знаходяться на стадії реалізації та фінансуються через європейські інститути, такі як Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), які зараз виділили загалом три мільярди євро.

Крім геополітичних подій, таких як війна в Україні, Близький коридор стає дедалі популярнішим транспортним маршрутом. Він був передбачений ще у 2013 році в рамках більшої ініціативи «Один пояс один шлях» і став реальністю у грудні 2016 року зі створенням Асоціації Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту за участю Казахстану, Азербайджану та Грузії.

Ряд інфраструктурних розробок сприяв розвитку Середнього коридору. Зокрема, завершення будівництва Трансказахської залізниці у 2014 році створило в країні східно-західну транспортну вісь завдовжки тисячу кілометрів. Ці інвестиції, які підтримує ЄБРР, Азіатський банк розвитку та Ісламський банк розвитку, спрямовані на те, щоб зробити Казахстан ключовим транзитним пунктом між Кавказом і Заходом через Каспій.

В останні місяці було укладено безліч меморандумів про взаєморозуміння між великими логістичними компаніями та казахстанськими залізницями щодо нових інвестицій в інфраструктуру та термінали. Також спостерігається активний розвиток портових структур на Каспійському морі: порти Актау та Курик, які обробляють 40% вантажного потоку, перебувають у стадії інтенсивного зростання. Порт Актау планує збудувати новий великий контейнерний термінал до 2025 року.

p align="justify"> Важливим елементом Середнього коридору є будівництво залізниці Баку-Тбілісі-Карс, яка відкриває шлях до сполучення з Туреччиною або, як альтернативу, з Чорним морем. Ця залізниця, яка почала функціонувати з 2017 року, дедалі частіше стає об'єктом інвестицій для її модернізації. У січні 2023 року Азербайджан ухвалив рішення вкласти ще сто мільйонів євро у збільшення пропускної спроможності лінії, особливо з огляду на те, що обсяг перевезень у 2021-2022 роках зріс на рекордні 30%.

Логіст.Today нагадує, що незважаючи на рекордні показники минулого року, обсяги залізничних вантажоперевезень Новим Шовковим шляхом для DB Cargo Eurasia цього року скоротилися приблизно на 50%.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Експерти: обсяг залізничних перевезень Новим Шовковим шляхом скоротиться вдвічі».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram