Литовська інспекція праці випустила роз'яснення правил оплати часу у дорозі під час відрядження

Державна інспекція праці Литовської Республіки (VDI) роз'яснила, як проводиться оплата часу в дорозі при виїзді та поверненні з відрядження водіїв вантажного транспорту. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого прес-службою Литовської національної асоціації автоперевізників (Linava).

Час перебування працівника у відрядженні включає у собі час його перебування на шляху до місця роботи, зазначеному роботодавцем, і назад. Якщо відрядження відбулося у неробочий час, у вихідний або святковий день, працівнику належить відпочинок тієї ж тривалості в перший робочий день після відрядження, або цей час відпочинку додається до щорічного часу відпустки, залишаючи заробітну плату працівника за цей час відпочинку.

Трудовий кодекс (ТК) Литовської Республіки не дає визначення часу в дорозі, але, на думку радника відділу трудового права Рути Дуновської, він має включати весь час з моменту від'їзду працівника з дому до його прибуття у вказане місце роботодавцем, і навпаки - на зворотному шляху . Наприклад, від виїзду працівника до аеропорту до прибуття у готель чи конкретне зазначене місце виконання трудових обов'язків у місцевості, відмінної від постійного місця роботи працівника, якщо працівник відразу прямує туди. При виїзді за кордон сюди повинен бути включений не тільки час польоту, а й решта часу, проведеного в поїздці:
- дорога в аеропорт та з аеропорту,
- час очікування перед рейсом,
- час очікування між рейсами,
- час очікування отримання багажу після польоту,
- дорога з аеропорту в готель або вказане роботодавцем місце в іншому районі на час (і навпаки - на зворотному шляху) та решту часу.

У всіх випадках працівнику виплачується його єдиний оклад за час, проведений у відрядженні. Крім того, при здійсненні відрядження у неробочий час, у вихідний або святковий день, за час у дорозі, що оплачується з одноразового окладу працівника, йому додатково компенсується відпочинок у перший робочий день після відрядження або цей час відпочинку додається до щорічного часу відпустки, залишаючи за цей час відпочинку заробітну плату.

Слід зазначити, що ТК не передбачає винятків для одноосібних органів управління юридичних осіб, тому положення щодо компенсації за проїзд у неробочий час у період відпочинку або відпустки поширюються і на керівників юридичних осіб.

Стаття 144 ТК не поширюється на працівника, який перебував у відрядженні у неробочий час. Оскільки законодавчими актами передбачено різний порядок оплати та компенсації за час у дорозі у відрядження і назад і за час виконання трудових функцій. Так, якщо поїздка відбулася у неробочий час, час у дорозі працівника зараховується як робочий та оплачується як фактично відпрацьований час. Заробітна плата працівника також зберігається на відпочинок першого робочого дня після відрядження.

Крім того, до щорічної відпустки додається передбачений ТК спосіб компенсації, коли час у дорозі у відрядження або з нього, що мав місце у неробочий час, у вихідний або святковий день, не повинен вважатися щорічною відпусткою і, отже, не повинен підпадати під дію ст. 127 ТК. Пункт 5 передбачає трирічний термін, який обмежує можливість використання працівником часу відпочинку. Слід зазначити, що цей час також оплачується єдиним окладом протягом місяця використання працівником зазначеного часу відпочинку.

Логіст.Today нагадує, що раніше Державна інспекція праці Литовської Республіки роз'яснила, як розраховуються, виплачуються та урізаються добові водії вантажівки.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Литва: як правильно розраховуються та виплачуються добові для водіїв вантажівок».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram