Швеція посилила обмін водійських прав: професійні водії ризикують втратити право на роботу

Нові правила Швеції, спрямовані на боротьбу з так званим "водійським туризмом", можуть зачепити не лише тих, хто намагається обійти законодавство. Під загрозою опинилися професійні водії, які багато років законно проживали і працювали в інших країнах Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Один з таких випадків зараз розглядається шведським Адміністративним судом. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі tidningenproffs.se.

З 1 травня 2026 року в Швеції діють нові правила обміну водійських посвідчень, виданих в інших країнах Європейської економічної зони (ЄЕЗ), на шведські права. Зміни були прийняті для боротьби з практикою, коли водій з країни, що не входить до ЄЕЗ, отримує права в одній з країн ЄЕЗ, а потім намагається використовувати їх для оформлення шведського водійського посвідчення.

Проте, за думкою фахівців з дорожнього права, нові норми можуть мати набагато ширші наслідки.

До введення поправок в силу людина, яка мала діюче водійське посвідчення країни ЄЕЗ і постійно проживала в Швеції, як правило, могла обміняти його на відповідне шведське посвідчення. При цьому походження більш раннього водійського посвідчення не мало вирішального значення. Наприклад, якщо водій раніше отримав права в країні, що не входить до ЄЕЗ, а потім законно обміняв їх на права іншої країни ЄЕЗ, шведські органи могли визнати таке посвідчення для обміну.

З 1 травня ситуація змінилася. Якщо водійське посвідчення країни ЄЕЗ було видано в результаті обміну прав третьої країни, для його подальшого обміну на шведські права зараз необхідно виконати додаткові умови. Зокрема, водій повинен:
- мати водійське посвідчення іншої країни ЄЕЗ принаймні п'ять років до переїзду до Швеції;
- або скласти практичний екзамен з водіння в країні ЄЕЗ до обміну прав, отриманих в державі, не входячій до ЄЕЗ.

Саме друга вимога, на думку юристів, створює серйозні проблеми для частини професійних водіїв.

В реальному житті водій далеко не завжди отримує права в іншій країні ЄЕЗ виключно для подальшого переїзду до Швеції. Наприклад, людина з країни, що не входить до ЄЕЗ, може переїхати до іншої європейської країни, проживати там декілька років, отримати місцеві права шляхом законного обміну, працювати водієм вантажівки і працювати на міжнародних маршрутах. При цьому він може бути зареєстрований в системі соціального страхування, мати професійну кваліфікацію водія (Код 95) і проходити передбачені національним законодавством медичні та професійні перевірки.

Саме в такій ситуації опинився один із клієнтів юридичної компанії Trafikjuristerna.

За словами юристів, йдеться про досвідченого професійного водія, який десятиліттями працював у умовах інтенсивного міжнародного руху. Він народився за межами ЄЕЗ, але в подальшому переїхав до країни ЄЕЗ та декілька років проживав там. В цій країні водій законно обміняв початкове посвідчення на місцеві права. Після цього він не одразу переїхав до Швеції, а декілька років працював професійним водієм вантажівки.

У нього була професійна кваліфікація (Код 95), яка відповідала шведській системі YKB, він працював у транспортних компаніях країн ЄЕЗ, мав соціальне страхування і керував важкими вантажними автомобілями на міжнародних маршрутах. Крім того, водій проходив медичні та психологічні обстеження, пов'язані з допуском до керування вантажним транспортом.

Юристи вважають, що таку ситуацію важко віднести до класичного "водійського туризму".

Ще одним важливим аспектом цієї справи є момент подання заяви. Водій звернувся до Шведського транспортного агентства із заявою про обмін посвідчення понад за місяць до введення нових правил в силу - тобто до 1 травня 2026 року. На момент подання заявки діяло попереднє законодавство. Згідно зі старими правилами, водій мав підстави розраховувати на обмін свого посвідчення. Проте відомство не встигло прийняти рішення до введення поправок в дію.

Коли заявку розглянули вже після 1 травня, Шведське транспортне агентство застосувало нові вимоги і відмовило в обміні. Отже, виникає питання про те, наскільки справедливо застосовувати нові правила до заявок, які були подані ще при дії попереднього законодавства.

На практиці це може призвести до ситуації, коли двоє водіїв з практично однаковими обставинами подають документи до зміни закону, але отримують різні результати. Усе може залежати від того, наскільки швидко конкретне справа буде розглянута транспортним відомством.

На перший погляд водій міг би вирішити проблему, просто повернувшись у країну, де йому раніше були видані права, і продовживши їх там. Проте європейська система водійських посвідчень базується, зокрема, на принципі звичайного місця проживання. Водійське посвідчення повинно видаватися, як правило, державою, в якій людина фактично проживає.

Якщо водій тепер постійно перебуває в Швеції, він не може просто приїхати в колишню країну, продовжити там права і повернутися назад. Для цього необхідно знову відповідати вимогам, пов'язаним з місцем проживання. Зокрема, йдеться про правило 185 днів проживання.

Виходить парадоксальна ситуація: людина може продовжувати працювати і керувати важким вантажним транспортом в Швеції, але при цьому не мати можливості оформити тут нове водійське посвідчення шляхом обміну. Для звичайного автомобіліста це вже серйозна проблема. Для професійного водія наслідки можуть бути набагато важчими - включно з втратою роботи та джерела доходу.

У Trafikjuristerna визнають необхідність боротьби з зловживаннями системою водійських посвідчень, проте боротьба з шахраїнством не повинна зачіпати добросовісних водіїв.

Ситуація, коли людина тимчасово приїжджає в іншу країну виключно для отримання або обміну водійських прав, а потім намагається використовувати їх в Швеції, суттєво відрізняється від випадку водія, який дійсно жив у іншій країні ЄЕЗ декілька років.

За думкою юристів, необхідно враховувати реальні обставини. Професійний водій, який:
- декілька років проживав в іншій країні ЄЕЗ;
- легально працював там;
- мав місцеве водійське посвідчення;
- був включений в систему соціального страхування;
- мав професійну кваліфікацію (Код 95);
- проходив медичні та професійні перевірки;
- регулярно керував вантажівками,
знаходиться в абсолютно іншій ситуації, ніж людина, яка приїхала в іншу країну виключно для формального отримання водійських прав.

Особливо важливим стає це розрізнення з точки зору безпеки дорожнього руху. Одним з аргументів на користь нових правил є необхідність переконатися, що водій володіє достатніми знаннями та навичками. Проте якщо людина десятирічно працювала професійно на міжнародних перевезеннях і проходила відповідні перевірки, автоматично вважати її некваліфікованою лише через походження початкового водійського посвідчення, на думку юристів, може бути проблематично.

Ще один спірний момент полягає в тому, що поправки не передбачають чітких перехідних положень щодо заяв, які перебували на розгляді на момент зміни законодавства. У розглянутій справі заява була подана до 1 травня, проте рішення було винесено вже після набрання чинності новими правилами. Тепер суду належить визначити, яке значення має дата подання заяви та наскільки допустимо застосовувати нові норми до справ, які вже перебували на розгляді.

Юристи також звертають увагу на попередню практику Вищого адміністративного суду Швеції. У деяких випадках суд наголошував, що зміна законодавства не означає автоматичного та механічного застосування нових правил до всіх рішень, ухвалених після дати їхнього набрання чинності.
При оцінці подібних ситуацій можуть мати значення принципи правової визначеності та передбачуваності, а також питання про те, чи не призводить результат виключно до розбіжностей у часі розгляду адміністративних справ.

Випадок одного водія потенційно виходить далеко за межі індивідуального спору. Європейський ринок вантажних перевезень є транскордонним за своєю природою. Водій може постійно проживати в одній країні, працювати на транспортну компанію з іншої, а маршрути виконувати одразу через кілька держав. Тому будь-які зміни національних правил, що стосуються визнання та обміну водійських посвідчень, здатні торкнутися значної кількості професійних водіїв.

У Trafikjuristerna вже заявляють про кілька звернень від водіїв, які зіткнулися з аналогічними проблемами після зміни законодавства. Поки що судової практики щодо нових правил практично немає, тому залишається незрозумілим, яким чином шведські суди розмежовуватимуть справжній «водійський туризм» та ситуації, в яких людина дійсно мешкала й працювала в іншій країні ЄЕЗ.

Наразі конкретна справа розглядається Адміністративним судом Швеції. Серед ключових питань — значення того, що заяву було подано до 1 травня 2026 року, але рішення щодо неї було ухвалено вже після набрання чинності новими правилами.

Від результату цього розгляду може залежати не лише доля одного професійного водія, а й подальша практика застосування нових шведських норм до тисяч працівників міжнародного транспорту.

Для транспортної галузі це питання є принциповим: боротьба зі спробами обійти систему водійських посвідчень має бути спрямована проти зловживань, але при цьому не повинна створювати ситуацію, за якої досвідчений і законослухняний професійний водій втрачає можливість працювати виключно через зміну правил та адміністративну затримку під час розгляду його заяви.

Ларді.Today нагадує, що раніше в Німеччині почали діяти нові правила, які спрощують отримання професійної кваліфікації для водіїв вантажівок та автобусів. Основні зміни стосуються мов, якими можна складати прискорений кваліфікаційний іспит, тривалості практичної частини навчання, обміну іноземними водійськими посвідченнями та підтвердження професійної кваліфікації.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Німеччина: спростила процедуру отримання професійної кваліфікації для іноземних водіїв».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram