
Польські транспортні компанії вважають, що зазнають систематичної дискримінації з боку українського уряду та державних інституцій. У результаті вони втрачають ринок, а польська держава — доходи. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі польського видання logistyka.rp.pl.
Польські підприємці висловлюють занепокоєння тим, що 1 липня українська влада запровадила нові правила щодо електронних черг, які дискримінують польських перевізників. Це передбачає пріоритетне обслуговування транспортних засобів, що мають сертифікат AEO (Authorized Economic Operator) — виданий ЄС сертифікат авторизованого економічного оператора, який підтверджує, що компанія є надійним і безпечним учасником міжнародного ланцюга поставок. Українські перевізники з таким сертифікатом можуть перетинати кордон з Польщею без черг, з пріоритетним доступом, тоді як польські перевізники з тим самим сертифікатом мусять стояти в черзі. Польський перевізник, який побажав залишитися анонімним, пояснює, що час транзиту через кордон до Польщі розраховується в годинах за наявності сертифіката АЕО та в днях (до п’яти днів) без такого підтвердження.
Власник польської компанії
У Польщі такий сертифікат мають менше тисячі компаній, переважно експедиторські фірми. У Україні ж кількість компаній, що займаються автомобільними перевезеннями та мають сертифікат АЕО, зростає, оскільки він гарантує перетин кордону без черг. Україна видає сертифікат ЄС, але не визнає польський сертифікат, оскільки, як зазначається, країна ще не уклала угоди про взаємне визнання з іншими країнами. Перевізники обурені такою ситуацією.
Рафал Меклер, президент Комітету з захисту перевізників та роботодавців у транспортній галузі (KOPiPT)
На його думку, якщо Україна не має міжнародних угод і водночас не визнає загальноєвропейських угод, зараз саме час відновити дозволи для українських перевізників на в’їзд до країн ЄС.
Рафал Меклер, президент Комітету з захисту перевізників та роботодавців у транспортній галузі (KOPiPT)
За його словами, польський уряд бореться з нормативно-правовими актами, що дискримінують польські компанії, а якщо це неможливо, повинен вжити аналогічних заходів і з польського боку.
Видання зазначає, що українські перевізники стали «головним болем для польських підприємців» з червня 2022 року, коли ЄС скасував дозволи на двосторонні та транзитні перевезення. Відтоді польські компанії, що займаються автомобільними перевезеннями, практично зникли з українського ринку, їхня частка впала з понад 30% до менше ніж 5% минулого року.
У 2025 році польсько-український кордон перетнули 1,2 мільйона вантажівок, що на 13% більше, ніж у 2024 році. У 2021 році, за даними прикордонної служби, було зафіксовано 0,9 мільйона перетинів. За той самий період польський експорт подвоївся і склав 56,6 млрд злотих, тоді як імпорт зріс менш ніж на 10% і досяг 20,5 млрд злотих.
Польські перевізники протестували проти одностороннього відкриття ринку. Президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (ZMPD) Ян Бучек наголосив у червні 2022 року, що угода не враховує долю кількох тисяч польських сімейних транспортних компаній, змушуючи їх стояти в черзі за субсидіями з Польського фонду розвитку, і висловив побоювання, що одностороннє скасування будь-яких обмежень щодо кількості українських перевізників призведе лише до подальшої поляризації на транспортному ринку. Президент ZMPD вважає, що українським компаніям слід поновити дозволи на комерційні перевезення.
Поляки вказують на дискримінацію, зокрема, на прикордонних переходах.
Перевізник, який також побажав залишитися анонімним
Він зазначає, що українські автомобілі часто проїжджають через Польщу вночі, уникаючи сплати польських дорожніх зборів, при цьому ці збори не перевіряються Управлінням національних доходів під час виїзду на кордоні. Він також розповів про випадки антипольської дискримінації серед своїх водіїв.
Перевізник, який також побажав залишитися анонімним
Думка редакції Lardi.Today
Ларді.Today нагадує, що Україна шукає, куди перенаправити зернові потоки після проблем із чорноморським експортом, а сусідні країни, зокрема Польща та Румунія, вже аналізують, що це означатиме для них.
Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Польща та Румунія відрізняються у своєму реагуванні на можливе збільшення транзиту українського зерна».
Читайте Ларді.Today на Google News и в Telegram