Польща та Румунія відрізняються у своєму реагуванні на можливе збільшення транзиту українського зерна

Україна шукає, куди перенаправити зернові потоки після проблем з чорноморським експортом, а сусідні країни вже розраховують, що це буде означати для них. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на сайті Latifundist.com.

У Польщі аграрії попереджають, що український транзит може зайняти портові потужності і витіснити польське зерно з традиційних ринків. В Румунії на можливе повернення українських вантажів дивляться по-іншому — після новин про залізничний коридор до Констанці акції місцевих портових операторів пішли вгору.

11 серпня Польський союз виробників зернових (PZPRZ) звернувся до міністра сільського господарства Стефана Краєвського з вимогою пояснити, розглядає чи правительство збільшення транзиту української агропродукції і як у такому випадку планує захищати польських виробників. Організація хоче знати потенційні обсяги, перелік культур і, головне, маршрути — чи підуть вантажі в польські порти, інші країни ЄС чи треті країни.

Представник профспілки Samoobrona Марцін Вронський висловився ще жорстше, зауваживши, що порти, замість розвантаження внутрішнього ринку від надлишків, можуть почати відправляти українське зерно традиційним клієнтам польських експортерів замість польського, що призведе до накопичення непроданого зерна та тиску на закупівельні ціни.

Актуальних коментарів від польських стивідорів або операторів зернових терміналів з цього приводу поки не вдалося знайти — ініціатива поки що йде з української сторони. 11 серпня під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з представниками Посольства Польщі в Україні йшлося про можливість використання портів Гданська, Гдині, Щецина та Свіноуйсьце для експорту агропродукції обхідом заблокованих портів Большої Одеси.

Анонімний польський аналітик видання Top Agrar Polska зауважив, що за умови контролю кожної партії українського зерна від кордону до порту ризики для внутрішнього ринку залишаться обмеженими, а проблеми виникають лише тоді, коли частина товару не надходить до місця призначення. При цьому аналітик вважає розширення транзиту передусім політичним питанням і не очікує згоди польського уряду на це за рік до парламентських виборів.

На цьому фоні показова ситуація в самих польських портах. Раніше Port Gdańsk повідомляв, що зернові термінали працювали лише приблизно наполовину своїх можливостей, оскільки після скорочення українського транзиту частина потужностей залишилася без вантажу, а українське зерно переорієнтувалося на чорноморські порти, Румунію і Німеччину.

У Румунії реакція на можливе збільшення транзиту спокійніша. У Констанці кажуть, що резерв для збільшення перевалки ще є — генеральний директор зернового терміналу Comvex і президент асоціації портового бізнесу Констанці Віорел Панайт заявив агентству Bloomberg, що його термінал може прийняти приблизно на 20% більше зерна в рамках «коридорів солідарності». Однак проблема зараз полягає не стільки в можливостях терміналу, скільки в тому, як довезти зерно до порту. Через рекордно низький рівень Дунаю баржі змушені працювати з меншим завантаженням, що збільшує кількість рейсів, терміни доставки та фрахту.

У червні Comvex завершив розширення свого зернового терміналу ще більше ніж на 41 тис. тонн одночасного зберігання — проект частково фінансувався в рамках європейських програм, створених для зменшення логістичних вузьких місць через війну в Україні. Зараз термінал здатний вантажити до 70 тис. тонн зерна на добу, має глибину біля причалу 19 м і приймає вантажі різних видів транспорту.

На можливе повернення українських потоків вже відреагував ринок. 11 серпня акції портових операторів Socep зросли на 11,8%, Comvex — на 8,3% після повідомлення Reuters про коридор через Молдову. Брокер Goldring Антоніо Ороян пов'язав це з очікуваннями інвесторів стосовно перевалки великих обсягів компаніями, присутніми в порту Констанца.

Тим часом румунські агромедіа вже пишуть і про зворотну сторону українського транзиту: після рішення Maersk перенаправити частину вантажів з Чорноморська до Констанці, видання Agrointeligența попереджало, що додатковий український потік може створити нове навантаження на склади, перевалку і транспорт всередині порту та збільшити логістичні витрати. Віце-президент однієї з румунських агроасоціацій Стан Тіберіу-Дан розповів Bloomberg, що фермерам все важче знаходити вантажівки, а вартість перевезень різко зросла через низький рівень Дуная.

Україна хоче активніше використовувати залізничний маршрут через Молдову до Констанці і просить Кишинів про 50% знижку на тариф, повідомляло агентство Reuters — цю інформацію пізніше підтвердив Миколаї Горбачов із УЗА. Молдова у відповідь вимагає гарантованих обсягів; колишній керівник Молдавської залізниці Олег Тофілат оцінив потенціал такого коридора в 4,5 млн тонн на рік.

За українськими оцінками, повноцінна робота маршруту може забезпечити близько 10% експорту країни. Молдова уже перевозила українське зерно залізницею в 2022–2023 роках. 10 серпня міністр інфраструктури Молдови Володимир Боля також відвідав Одеську область, де сторони обговорювали покращення залізничного сполучення та розширення транзиту.

У Молдові можливий коридор також розглядають як джерело доходів — прем'єр країни Василе Тофан заявив, що державі не слід упускати можливість заробити мільйони євро на транзиті українського зерна, і відкинув побоювання місцевих аграрних організацій стосовно тиску української продукції на ціни.

Ларді.Today нагадує, що представники України, Європейської Комісії, Молдови та Румунії провели чотирьохсторонню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності та розвитку потужностей портів Дунаїського регіону.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Україна, ЄС, Молдова і Румунія обговорили посилення Шляхів солідарності та розвиток портів Дунаю».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram