Німеччина: трудова експлуатація мігрантів залишається однією з найбільш актуальних проблем.
Забастовка водіїв вантажівок у Грефенгаузені стала яскравим прикладом спротиву трудовій експлуатації мігрантів. Саме вона відкрила багатьом очі на умови життя людей, які приїжджають на роботу до Європи. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого німецьким виданням Frankfurter Rundschau (FR).
Умови праці та життя мігрантів в Німеччині досліджував Саша Люббе, що і описав у своїй книзі "На дні системи". В основі книги лежать проблеми у трьох галузях: будівництві, м'ясній та транспортній. За словами автора, в кожній галузі існує певна форма експлуатації.
«Основна проблема цієї системи — публічні тендери, на яких ви повинні прийняти найбільш дешеву пропозицію... На федеральному рівні планується прийняти закон про дотримання колективних договорів, але поки що існує тільки його робочий проект. Мета полягає в тому, щоб федеральні державні контракти отримували тільки компанії, які платять колективно узгоджену зарплату. Це було б важливо. Ще одним моментом може бути право на колективний позов у трудовому праві. Тоді, наприклад, профспілки могли б подати в суд на роботодавця без безпосередньої участі працівника. Він міг залишитися анонімним. Це значно зменшить перешкоди на шляху до судових позовів»
Саша Люббе
Він додає, що серйозною проблемою є відсутність належного контролю. Особливу важливість представляє фінансовий моніторинг нелегальної зайнятості, який здійснюють митні служби.
Саша Люббе каже, що найвражаючіше та лякаюче в часи дослідження для нього були умови життя та особисті історії мігрантів.
«Я пам'ятаю квартиру в Фюрте, яка була повністю зруйнована. Там в двох кімнатах жили семеро румунських будівельників. Хтось розпилив духи, щоб покращити повітря, і стало ще гірше. Люди заплатили 350 євро квартплати за ліжко, що разом склало 2450 євро... Що мене дійсно доторкнуло, так це 25-річний румун, який працював на забійці в землі Північний Рейн-Вестфалія. Його звабили в Німеччину хибними обіцянками. Його помістили в маленьку кімнату з двоюрідним братом, де стіни були мокрими та пліснявими. У чоловіка був однорічний син, якого він бачив всього п'ять місяців...»
Саша Люббе
За його словами, у багатьох людей немає можливості відстоювати свої права, адже більшість мігрантів, що приїжджають до Німеччини на заробітки, розміщуються в квартирах своїми роботодавцями. Якби вони пожалкувались, вони не лише втратили б роботу, а й опинились би на вулиці.
Проте одним яскравим прикладом спротиву системі стала забастовка водіїв вантажівок в Грефенхаузені.
«Грефенхаузен був захоплюючим. Тому що зібралися разом люди, які цілими днями сидять у своїх вантажівках і ізольовані на роботі. Я вважаю, що забастовка була важливою, адже вона відкрила багатьом очі на умови життя цих людей. Для написання книги я супроводжував двох узбецьких водіїв-вантажівочників на вихідних на зупинці для відпочинку. Вони живуть у своїх машинах. Вони не бачать своєї сім'ї. Є багато речей, про які навіть не думаєш: вони хотіли піти за покупками, і їм довелося пройти чотири кілометри від парковки до магазину, бо на такій вантажівці туди не під'їдеш»
Саша Люббе
Автор "На дні системи" порівнює своє твір з легендарним дослідженням Гюнтера Вальраффа, який випустив книгу "Ганц внизу" в 1985 році. За заявою Саші Люббе, за останні 40 років "деякі речі" не змінилися.
«У господина Вальраффа був зовсім інший підхід. Він замаскувався під турецького робітника і протягом двох років підробляв на різних роботах: на сталеливарному заводі, у ресторані швидкого харчування, на будівництві. Я відчуваю до нього велике повагу. Що мені здається цікавим, так це те, що система генеральних підрядників та субпідрядників уже існувала за часів Вальраффа. Книга датується 1985 роком, коли робота вже систематично передавалась на аутсорсинг. Тоді, як і зараз, людям платили "по-чорному", і їм доводилося ганятися за зарплатою. Є паралелі, але є і різниця: Вальрафф сконцентрувався на іноземних робітниках, але німецькі колеги все одно іноді з'являються в його книзі. У таких галузях, як будівництво або м'ясна промисловість, сьогодні майже немає німецьких робітників на некваліфікованому рівні. Там працюють майже одні іноземці»
Саша Люббе
Логіст.Today нагадує, що незважаючи на обширне законодавство ЄС, що стосується автомобільного транспорту, спрямоване на захист прав працівників та забезпечення чесної конкуренції, водії з країн, що не є частиною ЄС, опиняються у пастці циклу зловживань та жорстокого поводження.
Детальніше можна дізнатися з матеріалу «Хвиля експлуатації на автомобільному транспорті в ЄС: страждають водії з третіх країн».
Читайте Логіст.Today на Google News та в Telegram
Цікаве
Як перевізнику подати повідомлення про оновлення та сповіщення про перенесення військової ліцензії на постійну
Транспортники говорять про нові помилки в роботі тахографів Smart Tacho 2
Польща: транспортний сектор під контролем інспекційних служб
