Єдиним прийнятним маршрутом для експорту українського зерна через великі обсяги постачання є Чорне море, альтернативні напрямки мають інфраструктурні обмеження та невигідні для бізнесу. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення прес-служби Української зернової асоціації (УЗА).
За словами єврокомісара з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюса Сінкявічюса, позиція Литви та її пропозиції щодо експорту українського зерна через Клайпеду та інші порти країн Балтії розцінюються як доброзичливі, але втілити його в життя не так просто. Тому що, по-перше, для перевезення такої кількості зерна замало інфраструктури. А по-друге, такий нехай не буде зручним для бізнесу.
«Давайте розглянемо комерційну складову. Адже важливо якнайшвидше доставити зерно в потрібні порти, покупцям, а транспортування через Литву це ускладнює, оскільки витрати на експорт також зростають».
Віргініюс Сінкявічюс
У свою чергу українські аграрії просять допомоги у Литви в отриманні субсидій Європейського союзу на перевезення зерна, що експортується, через Клайпеду та інші європейські порти — на їхню думку, тільки так Україна зможе експортувати накопичений урожай без збитків.
«Найголовніше для нас — дістатися моря, тому що там найбільша пропускна спроможність. Працювати з країнами Балтії, і цього вистачить. Тільки за умови, що працюватиме «зелений» коридор, працюватимуть транспортні субсидії, тоді працюватиме вся система, бо сьогодні, після підрахунку збитків від існуючої логістики, вона не працює. Вона є, але дуже дорога»
Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради
Представники українських аграріїв заявляють, що зерно наразі вивозиться за кордон через дунайські порти, але такий маршрут підвищує вартість однієї тонни зерна на $60-70, а збитки, які зазнають аграрії країни, становлять 10 млрд євро.
За словами голови парламентського Комітету у справах економіки Казиса Старкявічюса, для підтримки експорту українського зерна потрібний транзит зерна через Європу. Також розглядається варіант інтервенційних закупівель надлишків зерна, які вже застосовувалися раніше, — якщо ціна на зернові впаде нижче за 100 євро на тонну, їх можна буде закуповувати для зберігання, тим самим підтримуючи ринкові ціни.
Щодо «тимчасових коридорів» у Чорному морі, які дозволяють цивільним судам безпечно пройти від Босфору до портів Великої Одеси територіальними водами країн-партнерів України, то з ними також пов'язані певні ризики.
«Я впевнений, що «тимчасові коридори» можуть і працюватимуть, але в цій схемі існують інші ризики. Зокрема, щоб завантажити судно у портах Великої Одеси потрібно щонайменше два-три дні. Якщо в цей час інфраструктура портів знову зазнає ударів ворожих атак, є ризик пошкодження суден та вантажів. І хоча Україна ввела механізм компенсації втрат, я не впевнений, що багато судновласників готові йти «тимчасовими коридорами»
Микола Горбачов, президент УЗА
За його словами, було б доцільним, щоб міжнародне співтовариство докладніше опрацювало механізми забезпечення безпеки судів у «тимчасових коридорах», наприклад, надало військовий супровід цивільним судам. Кораблі НАТО будуть здатні реагувати на загрози, у тому числі на ракетні атаки портової інфраструктури. А бойове чергування літаків F-16, які моментально бачать та реагують на ракети, апріорі вирішить питання безпеки у Чорноморському регіоні.
Логіст.Today нагадує, що країни Балтії готові надати можливості експорту української продукції. Балтійський маршрут може працювати, а латвійська залізнична інфраструктура та порти можуть щорічно приймати від півмільйона до мільйона тонн зерна.
Дізнатися подробиці можна з матеріалу "Латвія наполягає на використанні Балтійського маршруту для перевезень українського зерна".
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
Цікаве
«Зведення з кордону» 9 липня 2018 станом на 09.00 (по Києву)
«Зведення з кордону» 6 грудня 2022 року станом на 13:50 (по Києву)
«Зведення з кордону» 22 березня 2019 станом на 09.00 (по Києву)
