МВС Литви: трудові мігранти становлять загрозу для безпеки країни

Чинні правові акти дозволяють роботодавцям зловживати працевлаштуванням іноземців. Тому в Литві буде створено міжвідомчу робочу групу для підготовки нової стратегії міграційної політики, що відповідає загрозам часу. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого на порталі LRT.lt.

Цього року до Литви на заробітки приїхало 50 тис. іммігрантів. Здебільшого це громадяни РБ, Узбекистану, України, Киргизії. Також спостерігається зростання кількості іноземців, які приїжджають із Таджикистану, Казахстану та Азербайджану. За словами міністра внутрішніх справ Агне Білотайте, у 2023 році було ухвалено 16 тис. рішень про заборону в'їзду іноземних громадян до Литви через загрозу національній безпеці. З цієї причини в Литві позбавили посвідки на проживання 411 громадян РБ, а у дозволі на тимчасове проживання відмовили 562 громадянам. За цей же період Держприкордонслужба не дозволила в'їзд 527 громадянам РФ і 600 громадянам РБ через загрозу державній безпеці.

Вперше загальна кількість іноземців, які мешкають у Литві, перевищила 200 тис., з них 62 тис. є громадянами РБ. Тільки цього року їхня кількість збільшилася на 14 тис.

За її словами, чинні правові акти дозволяють роботодавцям зловживати працевлаштуванням іноземців. Наприклад, створюється багато нових компаній, які не приймають на роботу, а «здають іноземців у суборенду іншим компаніям». Щоб вирішити проблему, буде створено міжвідомчу робочу групу для підготовки нової стратегії міграційної політики, що відповідає загрозам часу. Крім того, з нового року в деяких країнах планується відмовитись від центрів зовнішніх постачальників послуг, тобто місць, куди іноземці можуть звертатися за видачею національних віз та дозволів на тимчасове проживання у Литві. Наразі їх 34.

Голова Комітету національної безпеки і оборони Сейму Лаурінас Кащюнас заявив, що при ухваленні рішення про те, в яких країнах закрити ці центри, оцінюватимуться не лише потреби ринку праці, а й загроза національній безпеці та культурній близькості.

За словами міністра внутрішніх справ, відомство запропонує посилити контроль за працевлаштуванням іноземців, діяльністю їх роботодавців та присутністю іноземців у Литві, а також оподатковувати посередницькі листи для компаній, які запрошують іноземців на роботу.

Депутати Сейму Лаурінас Кащюнас і Паулюс Саударгас вже підготували поправки до закону, які передбачають, що іноземцю, який прожив у країні п'ять років і бажає продовжити дозвіл на тимчасове проживання в Литві, такий документ буде виданий лише в тому випадку, якщо особа представляє сертифікат, який підтверджує державної мови. За словами парламентаріїв, практика показує, що люди схильні продовжувати тимчасовий дозвіл на проживання на невизначений термін, тому на них не поширюються вимоги перевірки державної мови та основ Конституції, які з'являються під час подання заяви на отримання постійного посвідки на проживання. На їхню думку, це створює ризик формування діаспор іноземців.

Депутати Сейму також запропонують ухвалити поправку, згідно з якою у разі призупинення або відкликання посвідки на проживання в Литві іноземець повинен буде негайно залишити країну.

Також пропонується посилити відповідальність роботодавця при прийнятті на роботу іноземців. Метою поправок є встановлення, що тимчасовий дозвіл на проживання, виданий на підставі роботи, анулюється або у видачі нового відмовляється, якщо хоча б одному працевлаштованому іноземцю у роботодавця встановлено нестраховий період понад 90 днів протягом останніх 180 днів. Пропонується встановити і те, що іноземець, який прибув до Литви, може змінити роботодавця не раніше ніж через шість місяців після отримання дозволу на тимчасове проживання. За чинними правилами роботодавці зобов'язуються працевлаштувати іноземця протягом шести місяців, але практика показує, що через місяць або кілька іноземців звертаються до Міграційного департаменту за дозволом змінити роботодавця.

Члени Сейму також пропонують обмежити кількість дозволів на тимчасове проживання у Литві особам литовського походження або іноземцям, які мають право на відновлення литовського громадянства. Згідно з проектом, тимчасовий дозвіл їм буде видано один раз. Такі особи, які прожили в Литві п'ять років, повинні вивчити литовську мову, скласти іспит з Основного закону Конституції та мати можливість отримати постійний дозвіл на проживання в країні.

Серед інших буде розглянуто питання про повернення до посилення обмежень для громадян РБ.

Агне Білотайте додала, що міністерство ніколи не відмовлялося від своєї позиції, згідно з якою білоруси повинні зазнавати таких же обмежень, як і росіяни, але після того, як парламент відхилив таку пропозицію, тепер до неї можна повернутися, оскільки контекст змінився.

Сейм вже ухвалив закон про обмежувальні заходи для громадян РФ і РБ, проте для останніх введено менше обмежень. Так, росіяни та білоруси обмежені у можливості отримання литовських віз та електронного статусу резидента, але громадяни РФ ще більше обмежені у можливості приїжджати до Литви та купувати нерухомість, а їх заяви на дозвіл на проживання тимчасово не приймаються. Раніше Президент Литви Гітанас Науседа зайняв позицію, згідно з якою громадяни РБ повинні піддаватися тим же санкціям, що й росіяни, проте Сейм відхилив його вето через вільніші умови для білорусів.

Говорячи про нелегальну міграцію, Агнє Білотайте також відзначила, що вона контролюється і їй протидіють, але необхідно зберігати пильність.

Логіст.Today нагадує, що за словами представників громад, таджики, киргизи та узбеки у Литві стикаються із проблемами на робочому місці – стереотипами, дискримінацією, суворими правилами працевлаштування.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу "Литва: з якими проблемами стикаються водії з країн Середньої Азії".

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram