VDI: що потрібно знати про розірвання договору із працівником «за власним бажанням»

Безстроковий і терміновий трудовий договір може бути розірвано за письмовою заявою працівника, який повідомив про це роботодавця не пізніше ніж за двадцять календарних днів, за винятком випадків, коли роботодавець погоджується на скорочення строку повідомлення або незастосування його. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого прес-службою Державної інспекції праці Литовської Республіки (VDI).

Відповідно до статті 55 Трудового Кодексу, що регулює розірвання трудового договору з ініціативи працівника («за власним бажанням»), контакт розривається виключно за волевиявленням працівника, тобто коли він сам бажає розірвати трудові відносини та подає заяву у вільній формі роботодавцю. Роботодавець не має права примушувати співробітника до написання заяви про розірвання трудового договору на зазначеній підставі.

Канцлер VDI Шарунас Орлавічюс рекомендує працівникам не підписувати надані роботодавцем заяви про розірвання трудового договору або підписувати їх лише тоді, коли працівник ознайомився із їх змістом. Також працівник не повинен підписувати документи без тексту (бланки), які роботодавець міг би використати, наприклад, для фіксації інформації про розірвання трудового договору. Якщо працівник зазнає психологічного насильства (наприклад, змушують написати заяву про розірвання трудового договору), він може звернутися зі скаргою до територіального відділу VDI.

У разі, якщо працівник підписує заяву про розірвання трудового договору після розмови з роботодавцем, він може відкликати заяву не пізніше трьох робочих днів з дня її подання, за винятком випадків, коли трудовий договір вже розірваний. Пізніше він може відкликати заяву лише за згодою роботодавця.

Канцлер зазначає, що роботодавець може розірвати трудовий договір із працівником з інших підстав, передбачених Трудовим кодексом. Наприклад, за згодою сторін відповідно до статті 54 ТК, а також з ініціативи роботодавця без вини працівника відповідно до статті 57 ТК. У першому випадку не регламентується розмір компенсації, тому сторони вільні домовитися про виплату працівникові прийнятної обох сторін компенсації. При розірванні трудового договору відповідно до статті 57 ТК роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові вихідну допомогу у розмірі двох її середніх заробітних плат, а якщо трудові відносини тривають менше одного року, вихідна допомога у розмірі половини його середньої заробітної плати.

Логіст.Today нагадує, що звільнення групи працівників не є звичайним звільненням: перед його проведенням (за винятком випадку банкрутства компанії) роботодавець зобов'язаний інформувати трудову раду або профспілку та проконсультуватися з ними про можливі пом'якшувальні обставини.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу "VDI: що потрібно знати про звільнення групи співробітників".

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram