Литва: для відродження транспортного сектора необхідно використати нові логістичні маршрути

Литовський транспортний сектор переживає кризу. Показники споживання падають, ринок не відчуває приросту замовлень, і виникає питання, які перспективи є у галузі найближчим часом. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого на порталі cargonews.lt.

У першому кварталі 2023 року різко побільшало вільних потужностей в автомобільному транспорті. Порівняно з 2022 роком у першому кварталі обсяг збільшився на 16%, а порівняно із четвертим кварталом минулого року – на 24%. Тенденція йде до того, що вантажів у Європі дуже мало, транспортні засоби не використовуються та вартість перевезення падає.

Незважаючи на негаразди останніх п'яти років, транспортно-логістичний сектор пережив золоті роки. Багато в чому це було пов'язано зі зростаючим споживанням, внаслідок пандемії COVID-19 жителі, схильні залишатися вдома, нагромадили чималу суму грошей та із задоволенням їх витрачають. Литва чудово використала своє ідеальне географічне положення, а також знання східних ринків.

Пандемія порушила стабільність, що встановилася. З порушеними ланцюжками постачання, з деяким ослабленням обмежень ринок побачив великий попит на перевезення. Це змушувало перевізників замовляти нові автомобілі, але через затримки оновлення автопарків сповільнилося. Коли люди були стурбовані зростанням цін на логістику та рекордним прибутком, компанії розширювалися, будували склади, купували транспорт.

За цей час змінилася звична частина портфеля замовлень компанії. Щоб добре організувати прибуток транспортної компанії, потрібно на 80% використовувати свої ресурси з договірними клієнтами. За них платять менше, але вони постійніші, ніж разові. Контрактні замовлення забезпечують дохід та стабільний грошовий потік, що є привабливим для банків, для фінансування бізнесу, та останні можуть стійко вести свою діяльність. Інші 20% це непостійні замовлення-одноденки, які набагато вигідніші та привабливіші для перевізників. Через пандемію COVID-19 перевізники більше зосередилися на цих замовленнях, щоби більше заробити. Відомі випадки, коли компанії навіть перебудовували свій кошик замовлень у цьому напрямі.

Проте останніми роками ситуація змінилася. Початок війни в Україні, санкції, застосовані до РФ, скоротили обсяги вантажів, що змінило принципи роботи, а галузь, що сповільнюється, вже не укладає довгострокових і привабливих контрактів, як раніше. Практично зникли вантажі, пов'язані зі Сходом та разові замовлення, скорочується й обсяг договірних угод. В результаті компаніям доводиться продавати нове обладнання, яке так і не зрушило з мертвої точки через брак водіїв. Споживання знижується, виробництво також зупиняється. Склади завантажені товарами, що не продані. Замовлень немає. Транспорт зупинено.

Раніше транспортні компанії дуже добре балансували між двома великими ринками, Сходом та Заходом, але зараз важко спланувати, що буде зі Сходом, тож залишається стара Європа. Проте споживання останньої сповільнюється, замовлення скорочуються, особливо добре це відбиває ситуація у Великій Британії, яку покладалися великі надії. Вантажівки в'їжджають до цієї країни повними, але їдуть порожніми, що не є добрим знаком ні для Литви, ні для решти Європи.

Щоб зберегти конкурентну перевагу, яку литовські перевізники створили за багато років, доведеться адаптуватися та знаходити нові ринки та маршрути. Наприклад, з'єднання Центральної Азії з Європою зараз є особливо актуальним. Лише Узбекистан та Казахстан мають намір збільшити свій імпорт із Європи майже на 50%, тому у всіх звітах все частіше згадується альтернативний маршрут через Чорне море та Азербайджан.

У 2022 році за Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом (ТМТК) було перевезено 1,7 млн. тонн продукції, планується, що цього року цей показник має зрости до 2 млн. тонн і до 20 млн. до 2030 року. В даний час вантажі з Казахстану доставляються за 19-23 дні, що в 2-3 рази швидше, ніж влітку 2022 року, але цей термін необхідно скоротити до 14-18 днів. Нині єдиною перешкодою є транзит через РФ. Євросоюз вклав багато грошей у створення альтернативного маршруту, але поки що він не настільки ефективний, бо це дорого й довго. В даний час всі зацікавлені сторони вимагають, щоб ця дорога працювала надійно, безпечно та за доступною ціною. Це можливість для литовських перевізників застосувати свої знання в галузі логістики та транспорту. Використовуючи лінгвістичний резерв, ринок Литви має досліджувати альтернативні шляхи.

Логіст.Today нагадує, що литовські перевізники шукають альтернативні маршрути на Схід, щоби продовжити співпрацю з країнами Центральної Азії, такими як Узбекистан, Казахстан, Киргизстан та іншими. Саме тому вони почали освоювати новий маршрут, який простягнувся з Європи через Чорне та Каспійське моря.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Литва: перевізники освоюють нові маршрути через Чорне та Каспійське моря».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram