Експерти розходяться на думці щодо розвитку та показників перевезень Новим Шовковим шляхом. Хтось вважає обсяги основним маршрутом через Польщу та РБ, інші включають усі коридори. У той час як деякі вимірюють обсяги лише між Європою та Китаєм, інші також враховують трафік між Китаєм та РФ. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого на порталі RailFreight.
Якщо подивитися на обсяги між Європою та Китаєм, то, на думку експертів, цього року слід очікувати 30% зниження з урахуванням трафіку основним маршрутом через Брест/Малашевичі. Як повідомив представник компанії Nurminen Logistics, фахівець із Шовкового шляху, Джет Янг, це, як і раніше, основний транзитний коридор для поїздів Китай-Європа. Однак для Китаю це зниження обсягів залізничних перевезень компенсується рухом між Китаєм та РФ, траєкторія якого різко зростає. З урахуванням цих цифр обсяги магістральним маршрутом зросли, хоча цифр за 9 місяців цього року поки що немає.
Крім цього нюансу, існує також чітка різниця у трафіку у східному та західному напрямках.
[the_ad id="36405"]
«Незважаючи на те, що великі транспортні та експедиторські компанії припиняють транзит через РФ з комплаєнс-етичних міркувань, ми не можемо не відзначити, що основна частина обсягів китайсько-європейського сполучення, включаючи автомобілі на нових джерелах енергії та електронну комерцію, як і раніше, йдеться транзитом через РФ і, відповідно, через Брест/Малашевичі до Європи. Крім того, малі та середні компанії з Центральної та Східної Європи, як і раніше, віддають перевагу варіантам російського транзиту».
Джет Янг
Тим часом великі європейські виробники, які колись були постійними клієнтами Нового Шовкового шляху, тримаються подалі від залізниці Китай-Європа. Вони пообіцяли не використовувати транспортні рішення, які проходять транзитом через РФ, а оскільки Середній коридор через Каспійське море набагато менш привабливий з точки зору витрат і часу транзиту, тепер вони вдаються до морських перевезень без жодних ознак повернення до залізничних перевезень.
Експерт зазначив, що спостерігається розчарування Китаю щодо поглядів європейців на Шовковий шлях.
«Я був у поїздці Європою і розмовляв з багатьма компаніями, які висловили свою стурбованість. Ми, як і раніше, бачимо, що компанії з ЄС відмовляються від російського маршруту, а клієнти згадують про страхування та безпеку вантажу. Тим не менш, ми бачимо, що маршрут проходить гладко, без проблем з погляду безпеки. Нам справді потрібно зрозуміти, що насправді непокоїть європейські компанії»
Джет Янг
Якуб Вальчак, представник компанії CH Robinson, додає, що покращення зв'язку між європейськими та китайськими компаніями має неоціненне значення у наш час. А зниження обсягів у Європі та Китаї не повинно бентежити ринок. За його словами, перевага надається LCL, а не FCL, враховуючи глобальні темпи інфляції, які також впливають на глобальний попит на перевезення та торгівлю, причому не лише залізницею, а й іншими видами транспорту.
Говорячи про позитивніші тенденції, Джет Янг підкреслив, що залізничні транспортні засоби на новій енергії нікуди не подінуться. Він наголосив, що їхній попит на експорт залізницею існував протягом кількох місяців, і тому уряд Китаю вирішив звільнити свої перевезення поїздами. Наявність вагонів на залізниці також може сигналізувати про перевезення більш небезпечних вантажів євразійськими шляхами, сказав Якуб Вальчак, зазначивши також, що такі зміни відбуватимуться поступово.
З іншого боку, він наголосив, що відносно менші обсяги та трафік на осі Брест/Малашевичі можуть стати гарною можливістю у майбутньому.
«У контексті можливого сплеску попиту найближчими роками було б розумно інвестувати в модернізацію та розширення Малашевичів, щоб упоратися з майбутнім попитом. Цей відносно спокійний період є ідеальним для таких інвестицій, незважаючи на відсутність фінансової підтримки ЄС».
Якуб Вальчак
Логіст.Today нагадує, що війна в Україні та подальші санкції проти РФ викликали серйозні зміни на Новому Шовковому шляху. За останні кілька місяців спостерігається різке зниження обсягів перевезень між Китаєм та більшістю європейських країн за так званим Північним маршрутом.
Дізнатися подробиці можна з матеріалу "Новий Шовковий шлях: чому перевізники не поспішають використовувати Північний маршрут".
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
