Литва: через можливі загрози закриваються центри зовнішнього обслуговування в Центральній Азії й Боснії і Герцеговині

Міністр внутрішніх справ Литви Мартінас Кателинас у зв'язку з можливими загрозами прийняв рішення закрити центри зовнішнього обслуговування в трьох країнах Центральної Азії, а також в Боснії і Герцеговині. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі lrt.lt.

Литва з 1 листопада 2026 року припинить роботу зовнішніх сервісних центрів, через які іноземці подають документи на отримання тимчасового виду на проживання (ВНЖ), в Киргизстані, Узбекистані, Казахстані, а також в Боснії і Герцеговині. Рішення прийнято Міністерством внутрішніх справ Литви з урахуванням оцінки ризиків для державної безпеки та загрози тероризму.

Міністр внутрішніх справ Литви Мартінас Кателинас заявив, що ці центри виконують роль посередників між іноземними громадянами та литовськими державними установами: приймають заявки на отримання ВНЖ та запускають відповідні міграційні процедури.

За словами міністра, рішення пов'язано з попередженнями Департаменту державної безпеки Литви щодо можливих терористичних ризиків. Кателинас підкреслив, що литовські влади вже виявляли окремих прибулих з Центральної Азії осіб, які мали радикальні погляди або зв'язки з тероризмом. Наголошуючи на необхідності приймати запобіжні заходи, міністр заявив, що «держава не може чекати, поки ризик перетвориться на інцидент».

Після закриття чотирьох центрів відкривати аналогічні відділення в інших країнах влади Литви поки не планують. Загальна кількість країн, в яких діють зовнішні постачальники міграційних послуг, скоротиться з 31 до 27.

Рішення про закриття центрів прийнято на тлі посилення міграційної політики Литви щодо окремих напрямків трудової міграції. У вересні Департамент міграції повідомив про припинення прийому нових заявок на в'їзд та працевлаштування громадян з країн Центральної Азії на тлі суттєвого зростання кількості таких заявок.

При цьому закриття зовнішніх сервісних центрів не означає повного припинення консульських послуг. Як уточнив Кателинас, консульські установи Литви продовжать працювати, зокрема прийматимуть заявки на отримання шенгенських віз.

Для роботодавців та іноземних працівників зміна перш за все означає скорочення кількості доступних місць для подання документів на тимчасовий вид на проживання. З 1 листопада заявки через зовнішніх постачальників у чотирьох зазначених країнах не будуть прийматися.

За даними, наведеними міністром внутрішніх справ Литви, за останні чотири роки через зовнішніх постачальників послуг у країну прибули 65 691 мігрант. З них 30 459 осіб, тобто майже половина, скористалися центрами в Киргизстані, Узбекистані, Казахстані і Боснії і Герцеговині, які тепер закриваються.

У цілому на 1 вересня 2026 року діючі види на проживання в Литві мали майже 227 тис. іноземців. Найбільшими групами були:
- громадяни України — близько 80 тис.;
- громадяни РБ — майже 48 тис.;
- громадяни РФ — близько 13 тис.;
- громадяни Узбекистану — близько 13 тис.;
- громадяни Індії — близько 9,4 тис.;
- громадяни Таджикистану — близько 7,4 тис.

Отже, закриття чотирьох центрів стане додатковим обмеженням для каналів оформлення литовського ВНЖ за межами країни, особливо для громадян Центральної Азії, які в останні роки активно використовували Литву як напрямок трудової міграції.

Ларді.Today нагадує, що в травні в Литві набрали чинності масштабні зміни до Закону про правовий статус іноземців. Поправки, прийняті Сеймом, спрямовані на імплементацію директив Європейського союзу, що регулюють видачу видів на проживання, дозволи на роботу та права іноземних працівників. Основна мета оновлення — усунення практичних проблем, виявлених у міграційній системі, та створення більш прозорого та соціально збалансованого регулювання.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Литва: набули чинності важливі поправки до Закону про правовий статус іноземців».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram