Україні незабаром почнуть убирати врожай, і в найближчі місяці зросте тиск на експорт зерна, зокрема через сухопутний кордон з ЄС. Країни, що межують з Україною, у тому числі Польща, стверджують, що не погодяться на відновлення імпорту, але нічого не мають проти транзиту. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі biznes.newseria.pl.
Представники польського бізнесу пропонують збільшити транзитні можливості країни, щоб українське зерно більшою мірою постачалося до кінцевого споживача в Західну Європу, Африку та світ. Також учасники ринку говорять про необхідність імпортувати частину українського зерна у обмеженій квоті.
За словами віце-президента Союзу підприємців і роботодавців Польщі (ZPP) Марчина Новацького, у Польщі є ресурси і шанс стати транзитною країною для торгівлі українським зерном. Проте для цього потрібно збільшити обсяги транзиту, пропускну здатність портових терміналів та спеціалізованих складів для зерна.
За даними Центру східних досліджень (OSW), Зерновий коридор на Чорному морі був дуже важливим маршрутом експорту українських продуктів харчування. Протягом минулого року через нього було перевезено 32,9 млн тонн товарів та сільськогосподарської продукції, переважно кукурудзи та пшениці, а також олії та олійних культур. Загалом у першому кварталі поточного року на коридор припадало понад половина продажів українських продуктів харчування за кордон. Тому його закриття матиме дуже негативні наслідки для українського агропродовольчого виробництва та всього експорту.
За думкою аналітиків OSW, рішення РФ вийти з зернової угоди — це елемент економічного шантажу, спрямований на перевірку єдності Заходу в умовах діючої санкційної політики. Кремль також розраховує на дестабілізацію світового аграрного ринку та загострення проблем всередині ЄС у зв'язку з необхідністю транзиту українського зерна та сільськогосподарської продукції по суходолу.
Відкриття кордонів ЄС, за яким послідував чрезмерний, неконтрольований наплив зернових та сільськогосподарської продукції з України, декілька місяців тому дестабілізувало сільськогосподарські ринки в Польщі та інших країнах ЄС. Уряд, стикнувшись з протестами фермерів, спочатку вирішив ввести ембарго, а потім розробив із Єврокомісією спеціальний механізм захисту. Проте транзит зернових через територію цих країн все ще дозволений, він здійснюється на постійній основі і, більше того, збільшується. Як повідомив недавно міністр сільського господарства Роберт Телус після переговорів з представниками інших країн, що межують з Україною, в січні 2023 року транзит пшениці та кукурузи через Польщу склав 114 тис. тонн, у березні - 120 тис. тонн, а в червні вже 260 тис. тонн.
На минулому тижні прем'єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив, що після 15 вересня цього року Польща не допустить відновлення імпорту зерна та сільськогосподарської продукції з України, навіть якщо цього не зробить Єврокомісія. Схожу позицію у цьому питанні займають і інші країни, що вимагають від Брюсселя продовжити дію захисних механізмів до кінця поточного року. Проте транзит українського зерна може тривати безперешкодно. Ця позиція зараз обговорюється. Представники України розкритикували польські влади у відповідь на оголошене намір продовжити заборону на ввезення зернових та сільськогосподарської продукції після 15 вересня поточного року, звинувативши їх у популізмі та сприянні дестабілізації ситуації на світових аграрних ринках у умовах конфлікту.
Ситуація в країні ускладнюється ще й тим, що в Україні незабаром почнеться уборка врожаю. Це, з свого боку, означає, що в найближчі місяці зростатиме тиск на вивіз зерна з країни будь-якими доступними засобами, включаючи через сухопутний кордон з ЄС.
Він додав, що транзит українського зерна та сільськогосподарської продукції через Польщу — це можливість для вітчизняної економіки та підприємців, у яких є шанс заробити. Проте Польщі слід покращити цей процес, щоб збільшити обсяг транзиту цих товарів.