Згідно з новим звітом, опублікованим Голландським дослідницьким інститутом DRIFT, Роттердам має достатній потенціал, щоб стати не лише провідним портом з обробки вантажних потоків нафти, але також міжнародним хабом з обробки та виробництва водню. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого виданням Port Technology.
У звіті йдеться, що навіть після досягнення цілей з скорочення викидів вуглецю, Північно-Західна Європа залишатиметься основним нетто-імпортером енергетичних ресурсів, передусім водню. За думкою авторів звіту, курс до 2050 року залежність країн Північно-Західної Європи від імпортованих джерел енергії може зрости до 60%, а в Нідерландах – навіть до 75%.
Тому порту Роттердама відкривається унікальна можливість стати провідним транспортним вузлом з обробки вантажних потоків водню в Північно-Західній Європі. Мова йде не лише про споживання та поранні етапи виробництва водню, а й, передусім, про імпорт та торгівлю цим ресурсом.
Ян Ротманс, професор з перехідних процесів в DRIFT, відзначив, що для того, щоб порт міг стати ключовим водневим хабом, необхідні інвестиції не лише у "зелений" водень, але також у "синій", який виробляється за допомогою природного газу. Хоча на сьогоднішній день "зелений" водень залишається відносно дорогою опцією, а упродовж наступних десяти років "зеленої" енергії буде недостатньо для поширеного виробництва водню.
Логист.Today також нагадує, що в лютому порт Роттердама запустив еко-ініціативу для внутрішніх водних шляхів Європи. Спільно з енергетичною групою E.ON і компанією DeltaPort Niederrheinhäfen порт переобладнує баржі для вантажоперевезень по внутрішніх водних шляхах на акумуляторну та водневу тягу.
Пілотна частина проекту буде перевірятися на німецьких внутрішніх водних шляхах, зокрема в містах Ферде (Voerde) і Везель (Wesel) (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія), де розташовані об'єкти компанії DeltaPort. Планується, що в даному регіоні буде розгорнута безпечна (чиста) мережа портів. Кінцевою метою проекту є створення до 2050 року транспортної мережі внутрішніх водних шляхів між портом Роттердам та європейськими регіонами без шкідливих викидів, зокрема CO2.