Білорусь готова "залити" Україну дизпаливом.

Білорусь намірена почати поставки в Україну дизельного палива власного виробництва нефтеналівними суднами по Дніпру. Про це Логіст.Today дізнався з заяви представника "Білоруського морського пароплавства" Сергія Зубка, яку він зробив на конференції "Вантажні перевезення по ріці Дніпро. Вантажопотоки, інфраструктура, інвестиції".

У травні поточного року до Києва з Республіки Білорусь буде здійснена перша поставка дизельного палива виробництва Мазирського нафтопереробного заводу. Доставка палива буде здійснена по ріці Дніпро двома нефтеналівними суднами грузопідйомністю 750 тонн кожне. Також Сергій Зубко заявив, що цей проект не має одноразового характеру і в даний час розробляється схема доставки водним транспортом палива на постійній основі.

Чиновник також повідомив, що спочатку поставки планується здійснювати двічі по два рази на місяць, але в перспективі кількість таких рейсів можливо збільшиться.

Логіст.Today нагадує, що у 2016 році в Україні стався різкий спад поставок дизельного палива від білоруських, польських і литовських виробників. Причиною цього явища є відновлення поставок дизельного палива від російського виробника "Роснефть" по нафтопроводу "ПрикарпатЗахідтранса", які були припинені в 2014 році.

В результаті, після появи конкурентного за ціною дизельного палива Євро-5 Самарської групи НПЗ Роснефти, російський виробник вигідно зайняв на внутрішньому ринку 24,4% від всього імпорту.

Також нагадуємо, що у березні 2017 року в Бресті відбулося IX засідання українсько-білоруської робочої групи з питань транспорту, під час якого обговорювалась можливість відновлення міжнародних перевезень водним транспортом та включення річкового маршруту Є-40 в Транс-Європейську транспортну мережу (TEN-T).

Запуск активного комерційного судноплавства по міжнародній водній магістралі Є-40 є одним із пріоритетів Національної транспортної стратегії України до 2030 року. Інтерес до проекту виявили також Мінськ і Варшава, підписавши меморандум про Є-40.

Проте білоруські екологи виступили проти реалізації цього проекту, вказуючи на майбутні негативні наслідки для "легких Європи" - Припятського Полісся. Їх підтримали білоруські економісти, вказавши на великі суми бюджетних вливань в економічно сумнівний проект з багатьма різноманітними ризиками, більше схожий на політичну авантюру.