У Маріуполі відбулася дискусія щодо стратегії розвитку порту та Азовського регіону.

У Маріуполі за участі керівництва Адміністрації морських портів України (АМПУ), представників міської/обласної влади та стівідорних компаній відбулося робоче засідання, присвячене стратегії розвитку Маріупольського порту та Азовського регіону. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого виданням mrpl.city.

12 лютого 2018 року на базі Маріупольського порту відбулося робоче засідання з актуалізації положень «Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року». У засіданні взяли участь глава АМПУ Райвіс Вецкаганс, представники міської та обласної влади, стівідорні компанії та відправники вантажів.

У привітальному слові директор Маріупольського порту Олександр Олейник відзначив, що доволіється фактом те, що Міністерство інфраструктури України (МІУ) та АМПУ займаються розвитком не лише Чорноморського, а й Азовського регіонів, а також нагадав, що Маріупольський порт увійшов у трійку лідерів з переробки вантажів.

Серед іншого, директор Маріупольського порту підкреслив, що наразі його підприємство переживає складний період, тому для нього велике значення має не стратегічні плани, а розуміння того, чим необхідно займатися у найближчі роки, щоб вижити.

У свою чергу, коментуючи план подальших дій, глава АМПУ Райвіс Вецкаганс заявив, що «Стратегія розвитку морських портів України до 2038 року» необхідна для чіткого визначення завдань та шляхів їх реалізації.

Як перший крок початку дноуглиблювальних робіт Райвіс Вецкаганс пообіцяв повернути в акваторію Маріупольського порту земснаряд «Меотида». Другим кроком глава АМПУ гарантує допомогу у проведенні у квітні тендера на дноуглиблювальні роботи, які повинні у цьому році повернути підходящий канал порту паспортну глибину. Третім, можливо, стане придбання ще одного спеціалізованого судна для дноуглиблення.

Також на засіданні підняті дві проблеми, які знижують потенціал Азовського регіону: низька пропускна здатність на залізничному ділянці Кам'янка-Заря-Волноваха та капітальний ремонт з реконструкцією автомобільної дороги «Маріуполь-Запоріжжя».

За думкою чиновників, обидві питання, через великі фінансові витрати, повинні вирішуватися на державному рівні, а не лише за рахунок активності зацікавлених сторін.

Проте наразі порту необхідно виживати та розвиватися з наявними ресурсами. Зокрема, наприкінці 2016 року Маріупольський порт інвестував 100 млн. гривень у впровадження сучасних технологій з перевалки металевого листа на 18-му причалі. Протягом 2017 року на 3-му та 4-му причалах йшла підготовка до будівництва зернового терміналу, до кінця березня поточного року планується завершення монтажу зернової машини, а ще через декілька місяців має розпочатися безпосередньо саме будівництво. Паралельно з проведеними роботами йде будівництво масляного терміналу та складу загальних вантажів.

Як середньострокову перспективу керівництво Маріупольського морського торгового порту (ММТП) запланувало перепрофілювання та реконструкцію вуглепогрузочного комплексу та розвиток контейнерного напрямку. Портові чиновники висловили надію, що ці плани впишуться в оновлену Стратегію розвитку морських портів України.

У АМПУ вважають, що за оптимістичного варіанту реалізації стратегії до 2038 року ММТП зможе вийти на вантажообіг 18,8 млн. тонн на рік. Цей показник більше ніж у три рази перевищує поточний та майже на 4 млн. тонн перевищить значення 2012 та 2013 років (14,08 та 14,65 млн. тонн вантажів відповідно).

Тут лише залишається закономірне питання, а коли це в нашій країні плани чиновників відповідали реальним результатам?

Логіст.Today нагадує, що у найближчій перспективі «Укрзалізниця» планує скоротити час руху пасажирських поїздів на маріупольському напрямку. Проте про запуск швидкісного сполучення до Маріуполя говорити поки рано, вважають у залізничному відомстві. Проблема полягає в тому, що наразі кілька ділянок по маршруту руху досі не електрифіковані.

У свою чергу в МІУ наполягають на необхідності запустити в Маріуполь швидкісні пасажирські потяги Інтерсіті.