Литовські перевізники наймають водіїв з Азії, а профспілки заявляють про "сучасне рабство"

Литва зіткнулася з гострим дефіцитом водіїв вантажівок, через що транспортні компанії все активніше набирають працівників з країн Азії та СНД. Профспілки попереджають, що під обіцянками високої зарплати часто приховуються борги, незаконні утримання виплат та залежність працівників від роботодавців. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі tv3.lt.

За даними Служби зайнятості Литви, лише за перший квартал 2026 року роботодавці розмістили близько 3 тис. вакансій для водіїв великотоннажного транспорту. Більшість пропозицій стосувались міжнародних перевезень. Проте бажаючих працювати виявилося значно менше — лише близько 1,2 тис. людей, а на міжнародні маршрути погодилися лише близько 100 кандидатів. У відомстві відзначають, що проблема пов'язана зі старінням населення Литви та небажанням молоді обирати професію дальнобійника. Через це литовські компанії змушені конкурувати за працівників на міжнародному ринку.

Для покриття дефіциту кадрів перевізники активно залучають співробітників з третіх країн. У 2025 році в литовських транспортних компаніях працювало понад 25 тис. водіїв з країн поза ЄС, а лише за перші місяці 2026 року було найнято вже майже 7 тис. осіб. Найчастіше йдеться про громадян РБ, Узбекистану, України, Таджикистану, Індії та Киргизстану.

При цьому Литовська профспілка перевізників заявляє про численні зловживання в галузі. За словами представників організації, іноземців заманюють зарплатами близько 2,6 тис. євро. Це значно перевищує доходи в їхніх країнах. Проте після приїзду умови виявляються зовсім іншими.

Як стверджують у профспілці, багато майбутніх водіїв платять посередникам від 3 до 5 тис. євро за працевлаштування, часто оформлюючи кредити. Після приїзду їм повідомляють про додаткові витрати: обов'язкове навчання вартістю близько 800 євро і проживання на час стажування, що може обійтися ще у кілька сотень євро. Крім того, перші місяці роботи водіям часто виплачують "стажувальну" зарплату — близько 30–40 євро на день разом з добовими. У профспілці називають таку практику "сучасним рабством" і стверджують, що при спробах скаржитися працівникам загрожує анулюванням виду на проживання.

У відповідь на критику з боку профспілок, згідно з якою діюча система квот робить працівників залежними від одного роботодавця та сприяє демпінгу заробітної плати, Служба зайнятості звертає увагу на зміни в законодавстві. З початку 2025 року набрали чинності поправки до Закону про правовий статус іноземців, які скасували розподіл по секторах та дефіцитним професіям. Наразі перейшли до універсального застосування квоти – вона застосовується лише до громадян третіх країн, які вперше приїжджають на роботу в Литву.

За даними відомства, ця зміна призвела до зниження текучості іноземних громадян і забезпечила стабільність для тих, хто вже перебуває на ринку праці Литви. Дані Департаменту міграції показують значний перелом: кількість виданих дозволів новоприбулим у 2025 році скоротилася вдвічі, але значно збільшилася кількість дозволів, виданих особам, які продовжують працювати.

Крім того, Служба зайнятості звертає увагу на важливу деталь, що спростовує твердження про прив'язку працівників. Іноземець, законно працюючий в Литві та маючий дозвіл на тимчасове проживання, має закріплене законом право змінити роботодавця. У такому випадку його дозвіл залишається в силі, а додаткову квоту не використовують.

Організація також заявляє про незаконні утримання з зарплат за перевитрати пального, пошкодження техніки або інші порушення без документального підтвердження. За словами представників профспілки, водіїв часто змушують підписувати угоди про відшкодування шкоди під психологічним тиском.

Серйозність проблеми підтверджує також статистика Державної інспекції праці Литви. У 2025 році комісії з трудових спорів розглянули понад 1,7 тис. заявлень від працівників транспортного сектору. Роботодавців змусили виплатити співробітникам понад 1,8 млн євро. За перший квартал 2026 року сума компенсацій вже перевищила 500 тис. євро.

Більшість заявників — іноземці. Найчастіше за захистом своїх прав звертаються громадяни Узбекистану, Таджикистану та РБ.

Інспекція праці також фіксує випадки нелегального працевлаштування та відправлення працівників у неоплачувані відпустки. За даними відомства, у минулому році в транспортній галузі виявили понад 100 нелегально працюючих співробітників, близько 80% з яких були іноземцями.

Окрема увага приділяється схемам з навчанням водіїв. Профспілки стверджують, що деякі компанії фальсифікують документи про проходження обов'язкових 140 годин підготовки, а фактичної навчання не відбувається.

У Департаменті міграції Литви заявляють, що за надання хибних даних роботодавці можуть втратити право запрошувати іноземців на роботу на півроку. Крім того, іноземцю можуть відмовити у видачі або анулювати вже виданий вид на проживання. Зараз, за даними відомства, права наймати працівників з-за кордону позбавлені 158 компаній.

При цьому Литовська асоціація перевізників «Linava» заявляє, що не має офіційних підтверджень масової експлуатації працівників. У організації наголошують, що осуджують будь-які незаконні практики, проте вважають, що кожен випадок має розглядатися окремо лише на підставі офіційних розслідувань.

Незважаючи на зріст середніх зарплат у секторі, офіційна статистика показує значний розрив у доходах. За даними «Sodra», майже 18,6% працівників транспортної галузі в Литві отримують мінімальну зарплату або навіть менше. Середній страховий дохід таких водіїв становить близько 613 євро.

Експерти також звертають увагу, що значна частина доходів водіїв виплачується у вигляді добових, з яких не сплачуються повноцінні соціальні внески. Це знижує майбутні пенсії та виплати у разі хвороби, безробіття або травм на виробництві.

Ларді.Today нагадує, що в лютому вільнюський регіональний прокурор Едіта Ігнатавічюте, яка розслідує справи про експлуатацію іноземних далекобійників, заявила, що за рік ситуація в логістичному секторі Литви по суті не змінилася. За її словами, йдеться не про окремі порушення, а про системну модель, яку застосовує значна частина компаній. У провадженні прокурора знаходяться матеріали досудових розслідувань щодо більш ніж шести логістичних підприємств.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Прокурор Вільнюса: експлуатація іноземних водіїв в Литві має системний характер».

Також нагадаємо, що Міжнародний альянс транспорту та логістики (TTLA), який об’єднує 25 найбільших литовських перевізників, різко відреагував на інтерв’ю прокурора Едіти Ігнатавічюте, в якому вона охарактеризувала умови праці іноземних водіїв у Литві як «системну експлуатацію», порівнявши їх із концтабором.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Чи виправдовує Альянс найбільших транспортних компаній Литви систему, яку звинувачують у рабській праці?».

Читайте Ларді.Today на Google News та в Telegram