Перевезення небезпечних вантажів

RU UA

небезпечні вантажі
У логістичній практиці існує розподіл вантажів за їхніми типами. Найбільш загальною класифікацією можна назвати розподіл на генеральні вантажі, негабаритні, термічні та небезпечні. У цій статті йтиметься про останній тип вантажів — про небезпечні.

Що таке небезпечний вантаж
Небезпечний вантаж (англ. dangerous cargo) - це такий вантаж, який є потенційно небезпечним для навколишнього середовища та людей, які знаходяться поблизу нього. Історії відомі випадки, коли «небезпечник», що неналежним чином перевозився, приводив у непридатність транспортний засіб або одиницю перевезення (контейнер), попутно завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Такий вантаж вимагає неухильного дотримання стандартів під час організації та здійснення перевезення. В іншому випадку збільшується ризик того, що вантаж прийде в непридатність, а також завдасть непоправної шкоди навколишньому середовищу та людям, які обслуговують його перевезення.

На сьогоднішній день фахівцями визначено список усіх небезпечних вантажів, який включає понад 3000 найменувань.
Для зручності класифікації за рівнем небезпеки, вантажі поділяються на класи.

Клас 1 - вибухові матеріали.
Клас 2 - Стислі гази.
Клас 3 - легкозаймисті рідини.
Клас 4 - легкозаймисті речовини та матеріали.
Клас 5 - окисні речовини.
Клас 6 - отруйні та інфекційні речовини.
Клас 7 – радіоактивні речовини.
Клас 8 - їдкі та корозійні речовини.
Клас 9 — речовини, що мають менший ступінь небезпеки і не віднесені до попередніх груп.

Окрім приналежності до класу, небезпечний вантаж позначається унікальним чотиризначним кодом (код Організації Об'єднаних Націй – ООН), а також може мати підклас.

Наприклад, монометиланілін: клас 6, підклас 6.1, код ООН 2294
Ще один приклад – ртуть, клас 8, код ООН 2809.

Усі етапи логістичного ланцюжка по роботі з таким вантажем, починаючи з запиту на розрахунок, вимагають обов'язкової наявності класу небезпеки та коду ООН в описі запиту.

Найбільш складні у перевезенні вантажі
Виходячи з практики перевезення вантажів, до найбільш проблемних відносяться вантажі 1-го (вибухові речовини) та 7-го класів (радіоактивні речовини).

Товаросупровідний документ
До цього належить декларація на небезпечний вантаж (Dangerous goods declaration, або скорочено DGD). Цей документ містить опис вантажу, його фізичні характеристики, клас небезпеки, код ООН та інші відомості. У морському транспорті з урахуванням DGD виробляється початкове узгодження перевезення вантажу.
Крім того, транспортні накладні також мають позначки про те, що вантаж є небезпечним.

Хто перевозить небезпечні вантажі?
Небезпечні вантажі перевозить компанія-перевізник, яка має відповідний дозвіл на роботу з такими вантажами. У випадку з автомобільним перевезенням допуск повинен бути отриманий компанією та водієм, який повезе вантаж.
Крім того, водій в обов'язковому порядку має бути забезпечений документацією, яка наказує дії у разі позаштатних ситуацій.
У випадку інших видів транспорту, дозвіл має бути отриманий відповідним перевізником.

Специфіка перевезення небезпечних вантажів
Особливості перевезення небезпечних вантажів зводяться до необхідності узгодження можливості такого перевезення з усіма перевізниками та власниками інфраструктури, де відбуватиметься перевалка вантажу.
При цьому часто можливі такі ситуації, коли перевізник зможе прийняти вантаж до перевезення, а консолідаційний склад не має дозволу на зберігання небезпечних вантажів. Те саме може ставитися і до морського перевезення (перевізник приймає вантаж до перевезення, а ось транзитний порт не може прийняти його).
При авіаційному перевезенні вантаж може бути не прийнятий внаслідок на бортові пристрої літака.

Робота з небезпечним вантажем
Виходячи із сказаного вище, робота з небезпечним вантажем має починатися з певним тимчасовим запасом. Набагато більшим, ніж для перевезення звичайного генерального вантажу. Цей час знадобиться для того, щоб узгодити з усіма (!) учасниками ланцюжка перевезення.
Під учасниками ланцюжка мається на увазі кожен перевізник, перевалочним пунктом (аеропорт, морський порт або залізнична станція).
У своїй практиці я намагаюся дізнатися якнайбільше інформації, тому не соромлюся ставити багато запитань представнику перевізника.
Зрозуміло, таке перевезення треба довіряти атестованим професіоналам. Це дасть гарантію адекватної роботи, а також убереже законодавчих конфузів. Крім міжнародних стандартів, існує регіональна законодавча база, яка має бути відома місцевим фахівцям.

 Чекліст для експедирування
1. Чи відомі мені клас небезпеки та код ООН вантажу?
2. Чи зможе пункт перевалки (консолідаційний склад, термінал морського порту, залізнична станція) прийняти для зберігання цей вантаж? Які документи потрібні їм з мого боку для підтвердження їхньої готовності?
3. Чи знайдено підрядників, які візьмуться за майбутнє перевезення? Чи відібраний із них хоча б один, кому справді можна довірити вантаж?
4. Чи все я розумію з того, як відбуватиметься процес перевезення? У мене не повинно бути «білих плям» у розумінні процесу.
5. Чи надані всі необхідні документи перевізнику? Він підтверджує, що їх достатньо, і він візьметься за перевезення вантажу? Можливо, йому потрібні ще якісь документи?

Антон Самарін спеціально для Lardi-trans

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомити про
гість
2 коментарів
старі
Нові Популярні
міжтекстових Відгуки
Подивитися всі коментарі
Trackback

[…] на цю тему можна отримати у наших статтях: Перевезення небезпечних вантажів та Документи, що регламентують перевезення небезпечних […]

Trackback

[…] -склади, що мають ліцензію на зберігання та обробку небезпечних вантажів. Ця категорія складів зобов'язана відповідати певним вимогам безпеки, що регламентуються відповідними правовими актами, стандартами та технічними вимогами. Умови зберігання небезпечних вантажів залежить від того, якого класу небезпеки вони ставляться. При виборі складу необхідно враховувати. Класифікацію небезпечних вантажів можна переглянути у статті http://logist.today/2016/12/26/perevozka-opasnyh-gruzov/; […]

Цікаве

RU UK