Експорт української залізняку і сталі стикається з тими ж проблемами, що й зернова продукція

Через проблеми з логістикою, які стали наслідком військової агресії РФ, український експорт зіткнувся з безліччю проблем. Основну увагу почали приділяти сільськогосподарській продукції, оскільки Україна вважається житницею Європи та інших довколишніх регіонів. Проте інші галузі теж почали відчувати труднощі. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого порталом RailFreight.

З безпрецедентними умовами при транспортуванні залізняку стали стали стикатися гірничодобувний і металургійний сектор. Українським постачальникам загрожує фінансовий крах через збої в ланцюжку постачання.

Якщо в березні Україна стала найбільшим постачальником залізняку в ЄС, замінивши постачання російської продукції (щомісячні продажі в ЄС на рівні 1,4-1,5 млн тонн зросли до 2,1-2,3 млн тонн), то тепер експорт стали і залізняк скоротився на 50% порівняно з попередніми роками, а компанії навіть повністю або частково зупиняють виробництво.

[the_ad id="36405"]

Головний аналітик Гірничо-металевого комплексу (ГМК Центр) Андрій Тарасенко зазначив, що в останні місяці обсяги експорту української залізняку до ЄС досягають 0,9-1,0 млн тонн, що вдвічі менше, ніж у березні, і на 50% менше традиційно експортованих обсягів. За його словами, той факт, що українські залізниці також підняли тарифи на перевезення на 70%, ймовірно погіршить ситуацію, позбавивши виробничі майданчики можливості перевозити свою продукцію.

Сталеливарні компанії, що базуються в Україні, такі як "Арцелор Міттал", "Запоріжсталь" та "Група Метінвест", повідомляли, що поточна ситуація з експортом змушує їх працювати в режимі виживання або навіть різко скорочувати виробництво. Усі вони стикаються з проблемами в ланцюжку поставок, оскільки пропускної спроможності залізниць недостатньо задоволення їх експортного попиту.

У зв'язку з цим кілька тижнів тому «Група Метінвест» оголосила про призупинення роботи трьох своїх залізорудних заводів «у зв'язку із завантаженістю залізничної інфраструктури, зростанням транспортних витрат, зростанням цін на енергоносії та падінням цін на світових ринках». «Запоріжсталь» також скоротила виробництво майже вдвічі через проблеми з логістикою, тоді як «Арцелор Міттал» повідомив, що компанія бореться за виживання, не пояснивши, чи вона скорочуватиме виробництво.

Порушений ланцюжок поставок між ЄС та Україною висвітлив проблеми взаємопов'язаності, гармонізації та пропускної спроможності, які необхідно вирішити європейській мережі вантажних залізничних перевезень.

Найбільш вірогідним рішенням для ЄС буде нарощування імпорту з Бразилії, де очікується щорічний приріст постачання приблизно на 10 млн. тонн. Але перевезення продукції між Україною та ЄС займає від 8 до 14 днів, щоб дістатися місця призначення з використанням залізничних або морських послуг. А у випадку з Бразилією їм потрібно близько двох місяців, щоб дістатися Європи, що негативно позначиться на навколишньому середовищі надмірними викидами та на економіці, оскільки стартові ціни продовжують вагатися.

При цьому якщо продукт не заброньований і не доставлений вчасно, це також може призвести до різкого зростання цін у Європі з точки зору виробництва та закупівлі готової продукції.

Логіст.Today нагадує, що навесні в Україні спостерігалося зростання імпорту – показники збільшились на 180% порівняно з показниками попереднього періоду. Проте обсяг імпорту став на 73% нижчим, ніж у середині лютого.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Показники українського імпорту зростають, тоді як у РФ йдуть на спад – FourKites».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram