Міністерство соціального захисту та праці (SADM) пропонує змінити порядок квотування для іноземців, щоб обмежити імміграцію дешевої робочої сили до Литви. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого на порталі delfi.lt.
Нині у разі перевищення встановленої квоти громадян третіх країн можна продовжувати ввозити у необмеженій кількості. Пропонується змінити систему та запровадити жорстку щорічну квоту для громадян третіх країн, які прибувають на роботу. На думку міністерства, це не торкнеться висококваліфікованих спеціалістів.
«Ми розпочинаємо дискусію з роботодавцями та працівниками про те, як домогтися того, щоб імміграція приносила користь народу Литви. Ми хочемо захистити працівників від заміщаючої міграції, коли тих, хто їде, замінюють дешевшими громадянами третіх країн, але ми також розуміємо вигоди для суспільства від іноземців, які працюють тут. Ми шукаємо збалансований підхід і хочемо спонукати роботодавців якнайшвидше перейти від конкуренції з дешевшою робочою силою та нижчими цінами до конкуренції з найкращою якістю. Тільки це дозволить Литві наздогнати рівень зарплат Західної Європи та повернути більше громадян, які виїхали».
Моніка Навіцкене, міністр соціального захисту та праці
Так, міністерство пропонує відмовитися від чинного на даний момент переліку відсутніх професій та провести перевірки на відповідність потребам ринку праці, а також встановити жорсткий ліміт до 1,5% (не більше 43 тис. осіб) річної обмеженої квоти для громадян третіх країн, які прибувають на роботу. Як конкретну кількість, так і можливі винятки будуть визначені лише після ретельного обговорення з роботодавцями, працівниками та іншими заінтересованими сторонами. Квота не поширюватиметься на висококваліфікованих працівників, оскільки одна людина, яка працює за середню заробітну плату, сплачує країні більше податків, ніж дві особи, які працюють за мінімальну місячну заробітну плату. Найменша кількість іноземців, що прибувають, означатиме менші ризики та менші витрати на інтеграцію для Литви.
Видання додає, що у 2023 році за трудовими договорами литовські роботодавці працевлаштували 70 тис. осіб із третіх країн (не громадяни ЄС). Найбільше зайнятих у транспортно-складській сфері – 38 тис. (54% всіх зайнятих громадян третіх країн), будівництво – 13 тис. (18%), інших галузях - 20 тис. (28%). Станом на 1 січня 2024 року загалом у Литві за трудовими договорами працевлаштовано 131,5 тис. громадян третіх країн. Найбільше працевлаштованих іноземців з-за меж ЄС, близько 73 тис., припадає на транспортні та складські компанії, близько 22 тис. у будівництві, майже 13 тис. на виробництво.
Логіст.Today нагадує, що транспортно-логістичний сектор щорічно генерує близько десятої частини ВВП Литви, тому є надзвичайно важливим гвинтиком у загальному механізмі держави. Але, як і попередні три роки, питання квот для працівників із країн, які не входять до Євросоюзу, залишиться вкрай важливим для литовських перевізників.
Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Linava»: однією з головних проблем транспортної галузі стане пошук та найм співробітників».
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
Цікаве
PIE: товарообіг між Польщею та Україною продовжує зростати
Польща та Казахстан розвивають економічну співпрацю
Бельгія: колишнього заступника міністра транспорту Литви засудили за експлуатацію далекобійників
Напишіть про корпоративну змову між логістичними компаніями у Литві. Офіційно заробітна плата в країні для водіїв міжнародника піднімається, а в транспортних компаніях навпаки — зменшується. Хоч гиртека, хоч манвеста, хоч хоптранс тощо. А куди дивляться спецслужби?
Давно пора, а те, що останнім часом у литовських конторах водії як розхідники стали