СESMAD не вважає за необхідне і не підтримає заплановану блокаду кордону з Україною. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого прес-службою Асоціації автомобільних перевізників Словаччини (СESMAD).
Організаторами акції з блокування кордону, яке має розпочатися 1 грудня 2023 року, виступили представники громадської організації Спілка автоперевізників Словаччини (UNAS). У свою чергу, СESMAD не тільки не підтримала ініціативу, але й відмовилася від зустрічі з представниками UNAS.
CESMAD не розуміє логіки блокування одного прикордонного переходу у бік України, якщо інші у бік Європейського Союзу залишаються відкритими. На думку асоціації, потрібні дії на рівні Брюсселя.
Асоціація у свою чергу організувала дві міжнародні зустрічі найбільших перевізників прилеглих країн регіону, на яких було прийнято їхню спільну позицію. Представники понад 8 тис. транспортних компаній, у яких зайнято понад 150 тис. працівників, направили спільний запит до Європейської комісії та міністрів національних урядів. Зокрема, було проведено переговори з міністром транспорту Юзефом Разе. Також транспортники підготували допоміжні матеріали для зустрічі міністрів транспорту у Брюсселі 4 грудня. СESMAD звернулася і до депутатів Європарламенту та керівництва Міжнародної спілки автомобільного транспорту (IRU)
За інформацією Асоціації, вони також запропонували українським колегам торговельну співпрацю, яка могла б упорядкувати та прискорити потік товарів в Україну та навпаки.
Логіст.Today нагадує, що на засіданні комітету Європейського парламенту з сільського господарства та розвитку у Брюсселі було порушено питання на підтримку експорту аграрної продукції з України. За даними євродепутатів, «Шляхи солідарності» стали рятівними для української економіки та дозволили експортувати понад 108 млн. тонн товарів та імпортувати 38 млн. тонн іншої продукції на загальну суму 123 млрд. євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.
Водночас, євродепутати стверджують, що необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який такий важливий для української економіки, «надав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також чинив тиск у певних секторах у ЄС».
Євродепутати вважають, що підтримувати необхідно передусім транзит українських зернових через ЄС на кінцеві ринки. Також Світовий продовольчий фонд міг бути активнішим і викуповувати частину цих зернових.
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram