Латвія шукає способи покращити життєздатність своїх портів та залізниць

Через різке падіння обсягів залізничних вантажоперевезень з початку війни в Україні, уряд Латвії почав шукати альтернативу для розвитку та утримання ринку товарообігу. На сьогодні перші та найімовірніші кандидати на участь у стратегії диверсифікації країни – це країни Центральної Азії, такі як Казахстан та Узбекистан. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого порталом RailFreight.

Латвійські державні залізниці (LDz) та Ризький вільний порт підписали Меморандум про взаєморозуміння з Узбецькими залізницями. Раніше Казахстан монополізував інтереси країни, оскільки, як і Литва і Естонія, Латвія бачила в середньоазіатській країні вихід із становища, що здавалося тупиковим.

У квітні міністр транспорту Латвії Таліс Лінкайтс заявив, що з осені 2021 року Латвія отримує вантажі з Казахстану, зокрема вугілля. Більше того, Казахстан шукає способи використовувати Латвію як альтернативу Санкт-Петербургу. Про позитивні зміни говорять і цифри. Так, за перше півріччя 2022 року обсяги залізничних перевезень вугілля з Казахстану збільшилися на 15,2% порівняно з 2021 роком та еквівалентні 3,1 млн тонн вантажу.

[the_ad id="36405"]

Оскільки Узбекистан також бере участь у залізничних вантажоперевезеннях, Латвія прагне заручитися ще одним союзником і зберегти становище для своїх обсягів вантажоперевезень, що розпадаються. Ризький вільний порт також очікує на помітний потенціал для майбутньої співпраці з Узбекистаном. Зокрема, з початку війни в Україні вантажообіг із Узбекистаном у Ризькому порту різко зріс, при цьому з Узбекистану надійшло 48,9 тис. тонн вантажів, переважно пластикові вироби, горіхи та фрукти, а також мінеральні добрива.

У цьому сенсі угоди з країнами Азії дуже допомогли Латвії. Проте нижчі, ніж очікувалося, обсяги, зазначені балтійською державою в липні, і деякі інші нагальні проблеми доводять, що це рішення не закриє всіх потреб у вантажоперевезеннях.

Приміром, залізничний вантаж у Латвії на сьогодні – це здебільшого вугілля. Це з тим, що, по-перше, вугілля з Казахстану є чудовим джерелом обсягу й доходу. По-друге, ЄС, ймовірно, зіштовхнувся з наймасштабнішою енергетичною кризою у своїй новітній історії, і вугілля, схоже, має відіграти каталітичну роль у його вирішенні.

У цій ситуації є три моменти, які могли б покращити та забезпечити життєздатність латвійських портів та залізниць. По-перше, найбільші обсяги та втрати доходів Латвії пов'язані з неможливістю продовжувати транспортування російських нафтопродуктів через санкції. За умови, що російська нафта монополізувала латвійську транспортну мережу, можна впевнено сказати, що повторне заохочення такої надійності може виявитися пасткою. Якщо, наприклад, буде обмежено залізничний транзит між Латвією та Казахстаном.

По-друге, як підкреслила на своєму останньому засіданні рада Латвійської асоціації стивідорних компаній (LSA), якщо вона хоче залежати від вугільних вантажів, особливо коли вона розраховує на вирішення кризи в ЄС, то тарифи мають бути відповідним чином скориговані. При цьому Латвія могла б зробити свій ринок залізничних вантажоперевезень привабливішим з погляду ціноутворення, щоб частково гарантувати, що її клієнти не розглядатимуть можливості зміни напряму своїх маршрутів.

А по-третє, інфраструктура, яка відіграє ключову роль у будь-якому виді транспорту. Хоч би як зростали обсяги Латвії, без нової чи впорядкованої інфраструктури вона не може їх реально обслуговувати. Поки що LSA розраховувало, що частина виручки буде спрямована на утримання портових споруд, які також могли б частково забезпечити ефективну та своєчасну перевалку вугілля, що надходить до портів залізницею, до інших пунктів призначення.

Логіст.Today нагадує, що загальний обсяг залізничних вантажів Латвії, перевезених за перші шість місяців року, досяг 12,2 млн. тонн, збільшившись на 17,6% порівняно з тим же періодом минулого року.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «За півроку вантажообіг портів Латвії зріс на 15%».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram