Польща заявила, що Україна шантажує її через дозволи. МІУ відкидає звинувачення

Зазначу, що всі дії України у взаєминах із нашими західними сусідами ґрунтуються виключно на цінностях партнерства та добросусідства. Підтвердженням цього є те, що одним із ключових напрямків президентської програми «Велике будівництво» є розвиток прикордонної інфраструктури з країнами ЄС, зокрема й Польщі.

Наступного року майже 1 млрд. грн. ми спрямовуємо на модернізацію пунктів пропуску, а також продовжуємо масштабний проект «Дороги до кордонів», у рамках якого вже оновлено понад 400 км доріг. Йдеться про будівництво ділянки дороги до пункту пропуску «Краковець-Корчева», облаштування пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ», будівництво дороги Краковець – Львів (М-10) та Київ – Ковель – Ягодин (М-07), а також активізації АТ «Укрзалізниця» з організації контейнерних поїздів із ТОВ «ВКП ЛХС» (PKP LHS).

Очевидно, що Україна не зацікавлена ​​у руйнуванні відносин із Польщею та розглядає її у довгостроковій перспективі як ключового європейського партнера.

Водночас, ми вважаємо, що зменшення кількості міжнародних дозволів Польщею для українських перевізників є прямим порушенням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема 136 статті, яка прямо вказує на те, що сторони не повинні запроваджувати обмежувальні умови для взаємного доступу на ринок.

На момент набуття чинності Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС (01.01.2016) контингент дозволів було затверджено на рівні 200 тис. основної квоти та 60 тис. опційних дозволів.

Таким чином, Польська сторона не повинна погіршувати умови взаємного доступу на ринок, оскільки вони є більш обмежувальними, ніж ті умови, які існували на дату набуття чинності Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.

І ми готові виключно правовими інструментами обстоювати наші інтереси у цьому питанні.

Аргумент про те, що 200 тис. дозволів призведуть до черг виглядає непереконливо та маніпулятивно.

По-перше, починаючи з 2008 по 2018 рік, українські перевізники отримували і, що важливо, використовували саме ті 200 тис., яких нам не вистачає сьогодні. І черги були завжди.

По-друге, черги існують як з польської, так і з української сторони, адже це проблема служб обох країн. Наприклад, ветеринарна служба Республіки Польща працює лише з 8:00 до 18:00 і лише у будні дні, змушуючи українських та польських перевізників по кілька діб чекати на огляд. До речі, на останній зустрічі із заступником міністра інфраструктури Польщі Рафалом Вебером польська сторона відмовилася вирішувати цю проблему.

Проблема черг не дозволяється обмеженням кількості дозволів. Ми неодноразово пропонували провести незалежний міжнародний аудит роботи служб обох країн, встановити джерело затримок та вирішити це питання спільно, але польська сторона офіційно відповіла відмовою на цю пропозицію.

Ми неодноразово говорили нашим польським колегам про те, що проблема черг є обопільною. І навіть ініціювали проведення незалежного міжнародного аудиту роботи пунктів пропуску на нашому кордоні. Також нагадаю, що ми у максимально короткий термін забезпечили прозорість розподілу польських дозволів в Україні. На поганий контроль за розподілом дозволів довго скаржилися наші колеги. Цей фактор уже усунено.

І головне. Нестача дозволів створює напругу не лише серед українських перевізників, а також серед великих іноземних компаній, у тому числі європейських, які звертаються до Міністерства інфраструктури України зі скаргами на ситуацію із забезпеченням дозволами Республіки Польщі, яка вже стає критичною для бізнес-спільноти.

З огляду на те, що всі комунікаційні інструменти використані, наступним логічним етапом стане врегулювання ситуації на рівні міжнародного арбітражу.

Щодо звинувачень у шантажі, то це більше виглядає як спроба не виконувати власні зобов'язання перед Україною. Так, зараз є певні труднощі із транзитом вантажів залізницею. Проте вони пов'язані лише з надмірною кількістю вагонів на переході Ізов – Грубешів, що фактично блокує роботу української залізниці.