Пастка для перевізника

Чітке виконання умов договору з високою ймовірністю дозволить уникнути перевізнику витрат, пов'язаних із псуванням вантажу. Логіст.Today представляє матеріал генерального директора страхової компанії Transbrokers Адама Пайєка, розміщеного на Linkedin.

Перевізник прийняв замовлення на доставку вантажу. При цьому він відмовився займатися і відповідати за розвантаження напівпричепа, але погодився з тим, що представник відправника вантажу повинен бути присутнім при розвантаженні. Після того, як фура прибула в пункт призначення, одержувач розвантажив машину без представника відправника. І ось тут у ситуацію втрутився горезвісний «Закон Мерфі» - вантаж був пошкоджений. А тепер питання, чи перевізник несе відповідальність за те, що сталося, чи ні?

В результаті вантажовідправник вимагав від перевізника відшкодування збитків, перевізник відмовився і, таким чином, справу було передано до Апеляційного суду в Арнем-Леувардені.

Суд ухвалив, що перевізник несе відповідальність за збитки, але не відповідно до Конвенції CMR, а відповідно до національного законодавства Нідерландів. В даному випадку перевізник не погодився на розвантаження напівпричепа, тому доставка товарів здійснювалася до розвантаження, коли транспортний засіб було надано отримувачу. У цьому роль конвенції CMR закінчується. Проте перевізник зобов'язався розвантажитися у присутності представника відправника вантажу. Суд дійшов висновку, що це зобов'язання ґрунтується не на Конвенції CMR, а на голландському законодавстві.

Договір про перевезення припинив свою дію після того, як транспортний засіб був вивантажений, але продовжував діяти додаткове зобов'язання, згідно з яким представник відправника мав право стежити за процесом під час розвантаження.

Оскільки відповідальність перевізника не була заснована на конвенції CMR, обмеження компенсації до 8,33 SDR не застосовується. Натомість транспортній компанії довелося сплатити всю суму збитків.

І це не перший випадок, коли суд враховує національне законодавство поряд із Конвенцією CMR.

У свою чергу це означає, що перевізники повинні бути обережними та чітко розуміти наслідки додаткових зобов'язань, що виникають у зв'язку з виконанням договору, тим більше якщо будь-які збитки не будуть обмежені будь-якими умовами.

Логіст.Today нагадує, що нещодавно був опублікований матеріал «Чи може перевізник відповідати за пошкодження вантажу після транспортування?», в якому Адам Пайєк розглядав справу про відшкодування транспортною компанією збитків відправнику вантажу після того, як вантаж перевозився іншим перевізником.