Думка експертів щодо ремонту доріг в Україні

18 липня 2019

Автор:Світлана Довга

[adrotate banner="4"]

Протягом матеріалу про реальні факти про ремонт доріг в Україні Логіст.Today пропонує ознайомитись із думкою галузевих експертів, які опублікував портал delo.ua.

Заяви «Укравтодору» про ударні темпи ремонту доріг у нашій країні та рекордні суми, що виділяються на цю добру справу – це одна. Але що думають із цього приводу українські галузеві експерти?

Згідно із заявою співробітника консалтингової компанії BRDO Владислава Притоманова, виділених у 2019 році з Державного дорожнього фонду 55 млрд. гривень, однозначно недостатньо для ремонту доріг в Україні.

«За нашими розрахунками, загалом потреба у фінансуванні ремонту доріг становить від 2 до 5 трлн. гривень. Для цього треба виділяти від 200 до 500 млрд гривень щороку протягом 10 років. Ці суми коливаються в залежності від того, чи хочемо ми просто упорядкувати дорогу, чи хочемо їх відремонтувати до стану «як у Німеччині». При цьому в цю суму входить лише ремонт доріг без будівництва нових»

Владислав Притоманов, експерт консалтингової компанії BRDO

У свою чергу, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздіков вважає, що для підтримки дорожньої інфраструктури у працездатному стані, слід дотримуватися порад, які кілька років тому дав Світовий банк.

«Тоді він рекомендував нам запровадити ваговий контроль на дорогах і систему моніторингу стану доріг, що постійно оновлюється. Після чого витрачати на поточні та капітальні ремонти до 140 млрд. гривень протягом 2018-2020 років. З них 47 млрд. гривень варто було направити на національні та міжнародні дороги, які мали стати ключовими пріоритетами. Що з того вийшло? За чотири останні роки ми витратили 93 млрд. гривень і, на жаль, так і не запустили ваговий контроль та рекомендовану систему моніторингу стану доріг»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Також він додав, що навіть після створення на початку 2018 року Державного дорожнього фонду фінансування дорожньої галузі зросло недостатньо.

«У 2017 році на утримання та поточний ремонт існуючих доріг по всій Україні було виділено 9,8 млрд гривень, а у 2019 році – 11,8 млрд гривень. Тобто коштів стало виділятися лише на 15% більше. Суттєвіше збільшилося фінансування будівництва або капітального ремонту – з 2,2 млрд. гривень у 2017 році до більш ніж 10 млрд. гривень у 2019 році (за даними «Укравтодору» – 17,4 млрд. гривень). Але цих грошей вистачить лише для того, щоби почати будувати або ремонтувати 6-8 доріг. Щоправда, за останні роки збільшилися й витрати на виплати за раніше взятими кредитами – з 5,3 млрд. гривень у 2017 році до 8,5 млрд. гривень у 2019 році»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Як розповів експерт автодорожньої галузі, екс-радник голови «Укравтодору» Андрій Мартенс, у 2018 році на ремонт та будівництво доріг в Україні планувалося спрямувати 24,4 млрд. гривень на 1569 км. Проте фактично було виконано робіт на суму 22,63 млрд. гривень та введено в експлуатацію 1412 км доріг.

«Щоправда, варто враховувати, що 2018 рік був перехідним та новаторським, переважно в частині децентралізації та створення Державного дорожнього фонду. Насамперед у виграші опинилися місцеві дороги, які здобули безпрецедентне фінансування у розмірі майже 12 млрд. гривень. Той рік дав сигнал до появи на ринку будівництва, ремонтів та експлуатації нових компаній-гравців»

Андрій Мартенс, експерт автодорожньої галузі

Він також звертає увагу на те, що загалом у 2019 році на ремонт та будівництво доріг державного значення заплановано направити 25,3 млрд. гривень. При цьому експерт зазначив, що з якихось незрозумілих причин у поточному році вартість всіх видів робіт зросла, у деяких випадках удвічі.

Владислав Притоманов оцінює дії уряду останніми роками, спрямованими на ремонт доріг, кардинально позитивними, але не достатніми.

«Створення та робота Державного дорожнього фонду та передача частини доріг на рівень облдержадміністрацій – це перший крок до конкуренції та незалежності фінансування на ринку. Окрім поверхневого розуміння, що це прозорі гроші, бо видно, звідки вони беруться - від акцизу за паливо, що продається, і того, що є відповідальним за ті чи інші дороги (конкретно той чи інший голова облдержадміністрації, та чи інша облрада чи міськрада), це призвело до ще трьох позитивних моментів. По-перше, це незалежність фінансування, що, своєю чергою, впливає на те, що підрядник гарантовано отримає гроші за свою роботу. По-друге, це призвело до конкуренції між проектами та областями за фінансування. По-третє, це гарантія того, що не зменшиться фінансування доріг»

Владислав Притоманов, експерт консалтингової компанії BRDO

Як негативний фактор робіт, які виконуються в даний час, експерт вказує на відсутність досліджень стану трас до ремонту та відповідного моніторингу її стану після ремонту.

«Відповідно, не ясно, чи в поганому стані була дорога і чи покращилася вона після ремонту. Це створює корупцію у величезних масштабах. Цифровізація існуючої в «Укравтодорі» системи збору, обробки та надання геоданих та електронної взаємодії на базі системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» могла б забезпечити: ремонт справді поганих доріг, а не щорічне списання бюджетів на ремонт одних і тих самих доріг; оплату підрядникам лише за фактично виконані роботи належної якості, а не безповоротне авансування фірмам-одноденкам; додаткові кошти на будівництво доріг європейської якості від МФО (Міжнародні фінансові організації)»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Крім цього, експерт зазначає, що за поточного середньорічного фінансування в 25 млрд гривень і за умови того, що в Україні запрацював би жорсткий ваговий контроль вантажівок та моніторинг стану доріг, приведення понад 44 тис. км доріг державного значення в порядок зайняло б від 50 до 100 років.

«За 25 млрд. гривень протягом року в Україні можна побудувати 218 км повністю нових доріг, адже згідно з тендерною документацією вартість кілометра дороги становить на сьогодні близько 115 млн. гривень. Але можна відремонтувати і 834 км, якщо міняти лише перші два шари асфальту. У такому разі кілометр коштує приблизно 30 млн. гривень. Якщо ж міняти тільки верхній шар, можна відремонтувати 1500-2500 км»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Не залишилося поза увагою експертів і питання технологій, що застосовуються в Україні під час ремонту та будівництва доріг.

«Будівництво бетонних доріг – недешевий спосіб забезпечити стабільну якість дорожнього полотна на тривалий період часу. Адже треба пам'ятати, що замість кожного кілометра бетонної дороги можна побудувати 1,8 кілометра дороги з асфальтовим покриттям. І термін окупності бетонної дороги, в порівнянні з асфальтовою, починається після 8-10 років експлуатації, що підходить швидше для будівництва під довгострокові кредити МФО»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Андрій Мартенс вважає, що є реальна можливість серйозно покращити ситуацію в дорожній галузі, проте для цього необхідно зробити низку рішучих кроків з боку української влади.

«Варто продовжити децентралізацію доріг, зокрема, місцеві дороги треба передати разом із фінансуванням громад, які нині створюються. Також необхідно ліквідувати ДАК «Автомобільні дороги України», а його структурні підрозділи (філії) продати чи здати в оренду із правом викупу профільним компаніям чи трудовим колективам на конкурентних, ринкових умовах. Крім того, варто реструктурувати та оптимізувати структуру «Укравтодору».

Андрій Мартенс, експерт автодорожньої галузі

Як вирішення проблем з якістю доріг в Україні Владислав Притоманов пропонує такі рішення:

«Укравтодору» необхідно скласти план будівництва та не відхилятися від нього 5 років (а ОДА – 3-5 років);

запозичити принципи управління інфраструктурними проектами зі світової практики;

прийняти критерії відбору та процес проведення конкурсу у Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку;

запровадити принцип технологічної нейтральності та відмовитися від кошторисів.

У свою чергу, Станіслав Гвоздиков вважає, що для вирішення всіх перерахованих вище завдань уряд повинен вжити низку заходів.

«По-перше, варто запровадити прозорий алгоритм розподілу фінансування областями на утримання доріг за єдиною формулою. Якщо слідувати логіці, то при розподілі грошей на підтримку доріг треба робити прив'язку до довжини доріг, які треба обслуговувати у кожній конкретній області України. В результаті чим більше доріг в області, тим більше має бути фінансування. Дороги не повинні залежати від того, чи «винницькі» при владі, чи «криворізькі». По-друге, варто вимагати фінансування від МФО, оскільки за нинішнього фінансування галузі без інфраструктурних інвестицій від цих організацій досягти помітного результату неможливо. По-третє, потрібна гарантія на зроблені дороги не менше 10 років за прозорого розподілу коштів на їх утримання. Прозорість та ефективність стане додатковим стимулом для світових фінансових інституцій інвестувати у нашу інфраструктуру. По-четверте, експертизу якості утримання доріг слід віддати на аутсорсинг. Наприклад, запропонувати європейським компаніям. У такому разі інвестори будуть впевнені в ефективності вкладення коштів та їхньому швидкому поверненні, а також зможуть оперативно коригувати обсяги вливань в українську інфраструктуру залежно від результатів експертиз. Все це вимагає нескладних правок до законодавства»

Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»

Логіст.Today нагадує, що цей матеріал є продовженням статті «Реальні факти щодо ремонту доріг в Україні», який був опублікований раніше.