«Справа № 2»: Про терміни стягнення заборгованості з перевезення у Російській Федерації

Продовжуємо рубрику «Справа №….», яку ведуть фахівці Юридичного департаменту Ларді-Транс У цій рубриці ми даємо відповіді на найпоширеніші запитання наших користувачів на прикладі конкретних справ Юридичного департаменту. І хоча наша Політика конфіденційності не дозволить нам розкрити всю інформацію, нехай вас це не бентежить — стаття буде однозначно корисною для всіх, хто пов'язаний з перевезеннями.

Отже, переходимо до Справі № 2 про терміни стягнення заборгованості з перевезень у Російській Федерації.

З моменту запуску послуги «Юридичного обслуговування» на порталі Lardi-Trans.com наш юридичний департамент постійно стикався із запитами про стягнення заборгованостей за перевезення та готував консультації з роз'ясненнями термінів та порядку стягнення заборгованості.

Головне, що ви повинні пам'ятати, знати та враховувати – це факт того, що стягнути заборгованість з перевезення у судовому порядку ви можете протягом обмеженого терміну, який встановлено міжнародними нормативно-правовими актами та нормативно-правовими актами внутрішнього законодавства держави. Цей термін називається «позовною давністю» і пропуск цього терміну означає, що суд відмовить у примусовому стягненні заборгованості та відмовить у позові чи заяві.

Раніше, в «Делі № ….» ми вже розглянули терміни звернення до суду за внутрішнім законодавством України, а зараз розглянемо терміни стягнення заборгованості на прикладі міжнародних договорів та конвенцій, а також національного законодавства Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Нагадаємо основні моменти:

1) Основним міжнародним документом, який регламентує міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Конвенція ДПГ) Ця Конвенція була прийнята 19 травня 1956 р. в Женеві, а набула чинності з 2 липня 1961 року.

2) До Конвенції ДПГ приєдналися Україна (з 16 лютого 2007 року). Дані згідно офіційного сайту Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

Сам текст Конвенції ДПГ ви зможете знайти за посиланням: http://www.conventions.ru/view_base.php?id=16.

Російська Федерація

До Конвенції ДПГ приєдналися Російська Федерація (з 2 вересня 1993 року). Дані згідно з офіційним сайтом Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

Приєднання Російської Федерації означає, що положення Конвенції ДПГ мають велику юридичну силу стосовно положень національного законодавства цих країн.

Така особливість норм міжнародного права прямо передбачена національному законодавстві Російської Федерації, саме:

- частиною 4 статті 15 Конституції Російської Федерації, де зазначено, що й міжнародним договором Російської Федерації встановлено інші правила, ніж передбачені законом, застосовуються правила міжнародного договора.

- абзацом 2 частини 2 статті 7 Цивільного кодексу Російської Федерації, де зазначено, що якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цивільним законодавством, застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, відповідно до положень статті 32 Конвенції ДПГ передбачено, що подання позовів, які можуть виникнути внаслідок перевезень, виконаних відповідно до цієї Конвенції, може відбуватися протягом одного року. Однак у разі зловмисного вчинку або вини, яка згідно із законом, що застосовується судом, що розбирає справу, прирівнюється до зловмисного вчинку, строк встановлюється у три роки.

Термін обчислюється:

a) у разі часткової втрати вантажу, пошкодження або прострочення в доставці - з дня здачі вантажу;

b) у разі втрати всього вантажу - з тридцятого дня після закінчення встановленого для перевезення терміну або, якщо такий не було встановлено, з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником до перевезення;

c) у всіх інших випадках – після закінчення тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

День, зазначений вище як точка відліку терміну подання позову, не береться до уваги при встановленні його терміну.

У національному законодавстві Російської Федерації стаття 797 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачає такі терміни:

• позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неотримання від перевізника відповіді в тридцятиденний термін.
• строк позовної давності за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних статутів та кодексів.

При цьому слід зазначити, що пред'явлення претензії є обов'язковим відповідно до положень частини 1 статті 797 Цивільного кодексу Російської Федерації та положень частини 5 статті 4 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації.

Аналогічні норми містяться у статтях 39 та 40 Федерального закону № 259-ФЗ від 08.11.2007 року «Статут автомобільного транспорту та міського наземного електричного транспорту» (зі змінами та доповненнями)

Статтею 42 цього ж Федерального закону встановлено, що строк позовної давності за вимогами, що випливають із договорів перевезень, договорів фрахтування, становить один рік. Зазначений термін обчислюється з дня настання події, яка стала підставою для пред'явлення претензії або позову, у тому числі щодо:

1) відшкодування збитків, заподіяних нестачею, пошкодженням (псуванням) багажу, вантажу, з дня видачі багажу, вантажу;

2) відшкодування збитків, заподіяних втратою багажу, з дня визнання багажу втраченим;

3) відшкодування збитків, заподіяних втратою вантажу, з дня визнання вантажу втраченим;

4) прострочення доставки багажу, вантажу від дня видачі багажу, вантажу.

Таким чином у Російській Федерації встановлюються такі правила та терміни:

1) Строк позовної давності за вимогами, що випливають із договорів перевезень, договорів фрахтування – один рік.

2) Подання претензії є ОБОВ'ЯЗКОВИМ умова досудового врегулювання. Претензія може бути подана протягом строку позовної давності.

3) Термін розгляду претензії – тридцять днів.

4) при застосуванні положення Конвенції ДПГ, а саме: у разі встановлення при міжнародному перевезенні факту зловмисного вчинку або провини, яка згідно із законом, що застосовується судом, що розбирає справу, прирівнюється до зловмисного вчинку, строк встановлюється у три роки.