Бюджет України знову видасть кошти на халтурні ремонти автошляхів?

Перші кілька місяців 2018 року ознаменувалися ухваленням урядом та Верховною Радою України (ВР) законодавчих актів, що дозволяють розвивати автомобільну інфраструктуру країни, у тому числі й платні дороги. Логіст.Today розгляне, що ж зробила українська влада в цьому напрямку і де будуватимуться сучасні дороги.

У лютому поточного року ВР прийняла закон, який дозволяє інвесторам не лише ремонтувати дороги, але й будувати платні автотраси. Крім цього Кабінет міністрів України (КМУ) затвердив нові будівельні норми для доріг та вулиць, які передбачають велосипедні доріжки та острівці безпеки, що зробить нові дороги комфортнішими та безпечнішими для всіх учасників дорожнього руху. Також було затверджено державну цільову економічну програму розвитку автомобільних доріг на 2018-2022 роки. У квітні Верховна Рада ухвалила закон про будівництво платних доріг, згідно з яким такі автодороги можуть будуватися лише у місцях, де прокладено безкоштовну альтернативну дорогу. До того ж довжина безкоштовної траси не повинна перевищувати платну більш ніж удвічі.

Тепер, згідно з ухваленими законами, в Україні на умовах концесії передаватимуться для будівництва та експлуатації дороги загального користування державного значення. Рішення про проведення концесійного конкурсу приймає Кабмін, який визначає термін концесії та розмір компенсацій концесіонеру, маршрут альтернативного безкоштовного проїзду та технічну складову проекту. Максимальний розмір плати за разовий проїзд платним автобаном також визначає уряд. Ці платежі надходитимуть до Дорожнього фонду.

За заявою уряду, зараз близько 94% автомагістралей державного та місцевого значення потребують капітального ремонту чи реконструкції. Якщо глянути на ситуацію тверезо, то фактично в Україні необхідно наново створювати дорожню інфраструктуру. Гучні заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що за п'ять років усі обласні центри будуть з'єднані відремонтованими автотрасами, виглядають не зовсім переконливо. Тим більше, що і голова «Укравтодору» Славомир Новак та директор ДП «Укрдорінвест» Олена Криворучко заявляли, що більш реальні терміни відновлення доріг міжнародного та державного значення за наявності необхідного фінансування знаходяться в районі 10 років. Та ж Олена Криворучко в інтерв'ю ObozTV розповіла, що у новій цільовій програмі передбачено капітальний ремонт 20 тис. кілометрів державних автошляхів, на які необхідно близько 300 млрд. гривень. При цьому із державного бюджету реально виділити приблизно на 172 млрд. гривень. Також варто нагадати і про обіцянку прем'єра про те, що неякісний ремонт підрядник перероблятиме за власний рахунок.

Але повернемося до платних доріг. Перший автобан, за проїзд яким доведеться заплатити, планують будувати паралельно вже існуючій трасі Київ-Біла Церква. Цей проект оцінили у $300 млн.

 Згідно з озвученими планами, початок будівельних робіт передбачено у 2019 році. Відкриття траси заплановано на 2021 рік. Орієнтовна вартість проїзду автобаном становитиме 145 гривень з можливістю розігнатися до 140 км/год.

Наступний проект передбачає будівництво швидкісного автобану Львів-Краковець. Вартість проїзду по ньому буде вищою – від 275 гривень.

Зрозуміло, що платні дороги будуть будуватися за новими технологіями, які не дозволять асфальту «сходити» разом зі снігом. Адже вони повинні приносити прибуток, а не перетворюватися на «чорну дірку», що постійно смокче кошти на поточний ямковий ремонт.

Проте, обіцяні прем'єр-міністром нові нормативи будівництва доріг так і не прийняті досі.

Натомість затвердили, безсумнівно, необхідні нові нормативи на будівництво вулиць та доріг у населених пунктах, які, наприклад, захищають пасажирів від можливого наїзду маршрутного транспорту та дають можливість пожежним машинам безперешкодно під'їхати до будинків.

На даний момент дороги ремонтуються за старими нормами, і «облавтодори» продовжують «закопувати» гроші разом із неякісним асфальтом, і чиновники не перестають «тягнути» кошти з бездонної годівниці. При цьому українські водії продовжують їздити бездоріжжям і з нецензурною лексикою в душі ремонтувати свої машини.

І стає зрозумілим подив шведських будівельників, які на початку квітня поточного року поскаржилися на неправильне проведення тендерів з ремонту автошляхів в Україні, як одну з причин поганих автотрас, і були шоковані якістю асфальту на наших автобанах.

Як висновки до вищесказаного. Влада планує розпочати у 2019 році будівництво платних доріг. І тому ухвалили необхідні закони, концепції розвитку та т.д. Але виникає закономірне питання, а чи достатньо цього? Перш ніж будувати далекосяжні плани, треба мати, до того ж, і відповідні стандарти. Держава має намір вкласти у проекти суттєві суми, при цьому не маючи чітких та однозначних нових нормативів на будівництво доріг. Тобто варіант чергової "будови століття", куди "вбухають" купу коштів, і на якій хтось наживеться, не виключено. І як завжди запитати буде ні з кого. Будь-який підрядник, за допомогою кваліфікованих юристів, зможе довести, що виконав будівельні роботи з урахуванням існуючих норм.

Незважаючи на гучні обіцянки Гройсмана, поки що не покарали жодну будівельну компанію, яка виконала неякісний ремонт дороги. І це при тому, що новинні канали показують сюжети автотрас, що розсипаються, відновлених у 2017 році, і чергові ремонти із «закиданням» асфальту в ями з водою.

Концесійні платні дороги Україні справді потрібні. Вони дають водіям альтернативу - заплативши певну суму, їхати швидко і з комфортом, заощаджуючи час, чи не поспішаючи, але безкоштовно. Але альтернативою вони можуть вважатися лише за умови нормальної безкоштовної автотраси. І розпочинати розмову про платні автобани слід лише після того, як з'являться нормальні дороги загального користування на безоплатній основі.

Логіст.Today нагадує, що на початку квітня 2018 року президент Міжнародного благодійного фонду «Діамант України» Дерек Поттомсон під час прес-конференції на тему «Проблеми та перспективи будівництва доріг в Україні. Результати дослідження» заявив, що дороги України наразі жахливої ​​якості.

Крім цього, він поскаржився, що в Україні складно працювати і однією з причин назвав неправильне проведення тендерів.

Також він наголосив, що його фонд займається просуванням шведських фірм, які будують дороги, і знають, скільки мають коштувати дороги. Його організація готова допомогти у контролі якості будівництва українських фірм. Проте в Україні у якісних дорогах ніхто не зацікавлений.