
Пошук практичних рішень для роботи митної системи в умовах війни став ключовою темою розширеного засідання Громадської ради при Державній митній службі України, проведеного у форматі круглого столу. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення Державної митної служби України та повідомлення, опублікованого на сторінці Громадської ради при Держмитслужбі у Facebook.
Захід зібрав представників бізнесу, який зіткнувся з несподіваними загрозами, а також представників Міністерства фінансів України, Кабміну та експертів у митній сфері. Дискусія тривала майже дві години і об'єднала учасників навколо головної тези: умови війни вимагають від митних процедур відповідати реальним безпековим та економічним викликам.
Голова Держмитслужби Орест Мандзій розповів про масштаби пошкоджень митної інфраструктури та проблеми роботи окремих напрямків. Зокрема, на Одеській митниці через масові атаки на пункти пропуску "Табаки", "Виноградовка" та "Орловка", а також через замулення Дунаю та обстріли портів Одещини фактично працюють лише порти Ізмаїл та Рені — обсяги товарообігу Одеської митниці скоротились на 80%. Постраждали 7 підприємств зі статусом АЕО. Мандзій також підняв питання закриття відкритих даних про локації митної інфраструктури та спростував інформацію про примусове направлення митників у Київ для проходження атестації.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко відзначив, що коли вантаж чи вантажівка заїжджає в зону митного контролю — це вже мішень, тому потрібно не лише ліквідувати наслідки накопичення транспорту, а й усувати саму причину, максимально переносячи митні формальності в безпечний формат.
Директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко повідомив про підготовку змін до профільних наказів, зокрема №631, які дозволять оптимізувати митне оформлення і у окремих випадках розпочинати його ще до прибуття транспорту. Експерт Громадської ради при Держмитслужбі Тетяна Острікова запропонувала конкретні рішення, які можуть бути реалізовані без змін в законодавство: перегляд окремих критеріїв ризик-орієнтованого відбору для оглядів, тимчасове спрощення окремих процедур контролю маркування для товарів першої необхідності, максимальне скорочення часу перебування вантажів у зонах митного контролю та використання вже нароблених практик воєнного часу для прискорення імпорту та експорту.
Після дискусії були розроблені конкретні механізми, спрямовані на максимальне винос митних формальностей із небезпечних та перенасичених зон, а також уникання накопичення транспорту. Серед них:
- розширення повноважень митних органів, включаючи внутрішні мита, щодо прийняття рішень про невимушеність фізичного пред'явлення товарів у певних випадках;
- максимальний перенесення документальних перевірок на етап попереднього декларування;
- визначення чітких випадків, коли фізичне пред'явлення товарів обов'язкове, зі застосуванням ризик-орієнтованого підходу; скорочення термінів перебування товарів у зонах митного контролю;
- розподіл навантаження між митними органами;
- розвиток можливостей здійснення митних формальностей іншою митницею, ніж та, якій безпосередньо пред'явлений товар;
- використання технології ЕА та випуску товарів за місцезнаходженням;
- відмова від обов'язкової присутності декларанта або водія під час пред'явлення товарів у випадках, коли така присутність не є необхідною;
- застосування електронних документів з наданням доступу до них іншим митницям.
Усі накопичені пропозиції бізнесу та експертів Громадська рада систематизує та офіційно направить у Держмитслужбу та Мінфін, де їх у найкоротший термін пророблять спеціалісти, а необхідні рішення приймуть та представлять громадськості.
Орест Мандзій
Ларді.Today нагадує, що прийняття парламентом проекта нового Митного кодексу України у другому читанні стане лише одним із етапів, необхідних для забезпечення вимог щодо вступу України до ЄС.
Дізнатися деталі можна з матеріалу «Держмитслужба розповіла про етапи впровадження нового Митного кодексу України».
Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram