Що приховує за собою проект постанови КМУ «Деякі питання визначення умов та порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування»?

Логіст.Today представляє коментарі спеціалістів Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) щодо проекту постанови КМУ "Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування".

Останній день червня відзначився цікавим проектом постанови Кабінету міністрів України (КМУ), що має назву: "Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування". Що приховується за такими складними формулюваннями?

Як вказано у самому проекті нормативно-правового акта, він розроблений з метою зменшення терміну експлуатації вантажних вагонів. Звучить це красиво, сучасно і навіть юридично грамотно…

Проте, повернемося до поточної реальності. На практиці це означає, що можуть заборонити використання вагонів з певним терміном експлуатації. Здається, яка ж це чудова новина – ведь тепер для перевезень будуть використовуватися лише нові вагони. Але давайте подумаємо, яким чином це все буде відбуватися поетапно.

На наш погляд, процес буде наступним:

- спочатку галузь стикнеться з дефіцитом вагонів;
- це, в свою чергу, збільшить терміни перевезень і ускладнить функціонування цілого напрямку транспортно-експедиторської галузі;
- на цінах дана ситуація відобразиться відповідно, звичайно ж, у бік збільшення.

Отже, виходить, що красиві фрази про зменшення терміну експлуатації вагонів та мотивацію операторів залізничних вагонів до закупівлі нових вагонів вітчизняних виробників – це, швидше за все, виправдання штучно створених перешкод для перевезень.

Є ще один варіант розвитку ситуації:

- вимоги до нових продовжень посилять;
- буде введено регулювання за кількістю і типом вагону на будівництво нового рухомого складу, щоб систематизувати процес і не створювати дефіцит в одному типі рухомого складу;
- продовження, будучи досить дохідним заходом, ймовірно, не заборонять повністю, отже, постанова створить можливості для додаткової бюрократизації галузі, а не для спрощення вирішення питання;
- якщо постанова все ж створить механізм для продовження терміну служби старих вагонів, у закордонних компаній це викличе негативну реакцію (це рішення буде спрямоване більше на користь вітчизняних власників з їхнім парком).

Якщо аналізувати ситуацію на основі тексту проекту постанови Кабінету, виходить настільки суперечлива історія з розмитими та суперечливими перспективами. Але аналіз контексту, який ґрунтується на знанні ситуації та галузі зсередини, наповнюється на досить очевидні висновки. По-перше, це гра між фінансово-промисловими групами (ФПГ), які мають вагонний парк, металургами та ФПГ, яким не влаштований рухомий склад.

Варто згадати факт, що за останні кілька років було ввезено велику кількість вагонів, які заборонені до експлуатації в країнах СНД. Тому деякі впливові суб'єкти висловлюються за продовження термінів експлуатації вагонів, щоб галузь внутрішніх перевезень не страждала від дефіциту.

Інші ж прагнуть цьому завадити, і їхня мотивація також очевидна. Якщо заборонити експлуатацію старих вагонів, їх можна списати. Звичайно, самим списанням "доля" вагонів не завершиться. Після нього будуть усі підстави для продажу вагонів на металобрухт. На світових ринках нині ціна сировини для металевих конструкцій досягла максимуму, тому час відповідний. Малоймовірно, що будь-яка з цих крайнощів може вирішити проблему адекватно.