Економічне бронювання: за і проти

Економічне забезпечення з одного боку може забезпечити баланс між потребами військ та бізнесу, але з іншого - перетворить цю війну в «війну для бідних», оскільки «багаті» зможуть досить легально викупитися від мобілізації. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі Бізнес.Цензор.

Дискусія про необхідність введення так званого економічного бронювання йде давно. З одного боку стоїть настійка потреба в комплектуванні війська, з іншого - нестача працівників, зокрема, на підприємствах критичної інфраструктури. Дефіцит кадрів має непослідовний вплив на економічну ситуацію в країні. Це буде в свою чергу впливати на стан Сил оборони України. Адже без працездатної економіки, тобто міцного тилу, неможливо забезпечити фронт.

У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які передбачають економічне бронювання. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, термін подачі альтернативних законопроектів минув 28 червня, тому депутати вже можуть виходити на розгляд документів. Розгляд комітетом може відбутися на наступному тижні, а перше читання в сесійній залі - до кінця липня. Щодо другого читання, то, переконаний Наталуха, з ним станеться така ж історія як з законом про мобілізацію: противники ідеї економічного бронювання просто завалють документ правками, через що буде витрачатися багато часу на їх обробку.

Загалом представлені законопроекти, суттєво відрізняються моделлю бронювання. Так, перший передбачає можливість бронювання працівника при сплаті за нього військового збору в розмірі 20 тис. грн на місяць. Це має бути додаткова виплата до тих 1,5%, які сплачуються з зарплати. У рамках такого бронювання планується обмеження для підприємств, які будуть претендувати на можливість бронювання працівників. У них не повинно бути жодної заборгованості по сплаті податків і зборів, включаючи військовий. Крім того, можна буде забронювати лише 50% всіх військовозобов'язаних. Відсоток межі заброньованих та процедуру буде визначати Кабмін. Можливість бронювання передбачена і для ФОП при реєстрації понад шість місяців та щомісячному прибутку від 61 тис. грн.

Інша модель, яку представив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, дозволяє уникнути мобілізації військовозобов'язаних, зарплата яких перевищує 35 тис. грн на місяць. Цю ідею підтримує уряд. Третя модель - змішана. Такий підхід передбачатиме можливість забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис. грн, і ФОП, які будуть щомісячно сплачувати військовий збір у розмірі 20 тис. грн.

Процедура економічного бронювання не буде сильно відрізнятися від оформлення звичайної броні на підприємстві. Компаніям буде потрібно подати дані про особу, яку вони хочуть забронювати, а також долучити до заявки виписку про сплату 60 тис. грн - військового збору за працівника за три місяця. ФОПам доведеться надати виписку про оборот коштів на рахунку за останній квартал, що буде підтвердженням тривалості роботи підприємця та необхідних мінімальних сум доходу. Усі дані будуть перевірятися податковою службою. Якщо вони будуть відповідати дійсності, працівнику нададуть так званий «жовтий» QR-код, що підтверджує можливість його бронювання. Протягом 60 днів працівникові необхідно оновити свої дані в ТЦК. Наявність «жовтого» QR-кода виключає можливість мобілізації такої особи. На випадок мобілізації працівників на етапі відвідування ТЦК.

Після оновлення даних працівнику надається постійний «зелений» QR-код, що підтверджує статус заброньованого. Бронювання буде продовжуватися автоматично після сплати компанією відповідної суми за кожного заброньованого працівника.

Економічне бронювання може додатково принести державі від 200 млрд. грн. на рік, каже Дмитро Наталуха. За його словами, на них можна придбати 66 літаків F-16 або ж 500 тис. снарядів 155-мм калібру. Крім того, економічне бронювання дозволить бізнесу планувати свою діяльність та продовжувати працювати в штатному режимі.

Питання економічного бронювання розділило суспільство на два табори. Перший всячески підтримує ініціативу й вважає її ідеальним рішенням проблем дефіциту кадрів і фінансування армії. Другий настоює на тому, що економічне бронювання перш за все є порушенням Конституції, яке, як по Орвеллу, робить деяких членів суспільства «рівнішими» інших. За думкою противників ідеї економічного бронювання, дозволити собі це зможуть лише корпорації та великі компанії, перш за все, IT-сектор (який, до речі, єдиний не відчуває дефіциту кадрів), де рівень зарплат прив'язаний до долара. Це зламає малий та середній бізнес в Україні, запевняють вони, а також підприємства критичної інфраструктури типу водоканалів, метрополітенів, потужності оборонно-промислового комплексу та інших, де рівень зарплат іноді коливається на межі мінімалки.

Підприємців опитували щодо економічного бронювання в частині через розмір офіційної зарплати. Результати показали готовність бізнесу дитинізувати трудові відносини, якщо цей крок дозволить зберегти штат. Проте називати більш конкретні цифри відмовились.

Експерти відзначають, що оголошені суми для економічного бронювання занадто високі для ряду українських регіонів (ті ж Чернівці або прифронтові території зазвичай знаходяться в ар'єргарді за рівнем зарплат). Вони можуть просто залишитися без необхідної броні.

За даними Дмитра Наталухи, реалізація його законопроекта про економічне бронювання дозволить бізнесу забронювати 1,45 млн осіб. Розрахунок такий, що на 1 лютого в Україні було 11,14 млн чоловік віком 25-60 років. З них заброньовали в межах класичної броні 735 тис. осіб. Приблизно 4 млн чоловік бронюванню не підлягають, оскільки служать, мають інвалідність, перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.