Єдинственним прийнятним маршрутом для експорту українського зерна через Чорне море з урахуванням великих обсягів поставок є Чорне море, альтернативні напрямки мають інфраструктурні обмеження і неєкономні для бізнесу. Про це Логист.Today дізнався з повідомлення прес-служби Української зернової асоціації (УЗА).
За словами єврокомісара з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса, позиція Литви і її пропозиції щодо експорту українського зерна через Клайпеду та інші порти країн Балтії розглядаються як дружні, але реалізувати його не так просто. Тому що, по-перше, для перевезення такої кількості зерна недостатньо інфраструктури. І, по-друге, такий маршрут не буде зручним для бізнесу.
У свою чергу українські аграрії просять допомоги у Литви в отриманні субсидій Європейського союзу на транспортування експортованого зерна через Клайпеду та інші європейські порти — на їхню думку, лише так Україна зможе експортувати накопичений урожай без збитків.
Представники українських аграріїв заявляють, що зерно в даний час вивозиться за кордон через дунайські порти, але такий маршрут підвищує вартість однієї тонни зерна на $60-70, а збитки, які несуть аграрії країни, в результаті становлять 10 млрд євро.
За словами голови парламентського Комітету з питань економіки Казіса Старкявічюса, для підтримки експорту українського зерна необхідний транзит зерна через Європу. Також розглядається варіант інтервенційних закупок надлишків зерна, які вже застосовувалися раніше, — якщо ціна на зернові впаде нижче 100 євро за тонну, їх можна буде закуповувати для зберігання, таким чином підтримуючи ринкові ціни.
Що стосується «тимчасових коридорів» в Чорному морі, які дозволяють цивільним суднам безпечно пройти від Босфору до портів Великої Одеси територіальними водами країн-партнерів України, то з ними також пов'язані певні ризики.
За його словами, було б доцільно, щоб міжнародне співтовариство докладніше продумало механізми забезпечення безпеки суден у «тимчасових коридорах», наприклад, забезпечило воєнний супровід цивільним суднам. Кораблі НАТО будуть здатні реагувати на загрози, в тому числі на ракетні атаки по портовій інфраструктурі. А бойове чергування літаків F-16, які миттєво бачать і реагують на ракети, апріорі вирішить питання безпеки в Чорноморському регіоні.
Логист.Today нагадує, що країни Балтії готові надати можливості для експорту української продукції. Балтійський маршрут може працювати, а латвійська залізнична інфраструктура і порти можуть щороку приймати від півмільйона до мільйона тонн зерна.
Дізнатися деталі можна з матеріалу «Латвія настоює на використанні Балтійського маршруту для перевезень українського зерна».
Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram