Експорт української залізної руди і сталі зіштовхується з тими ж проблемами, що й зернова продукція.

Через проблеми з логістикою, що стали наслідком військової агресії РФ, український експорт стикнувся з численними проблемами. Основна увага стала звертатися на сільськогосподарську продукцію, оскільки Україну вважають хліборобницею Європи та інших сусідніх регіонів. Тим не менше, інші галузі теж почали відчувати труднощі. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого порталом RailFreight.

З непередбачуваними умовами транспортування залізної руди та сталі почали стикатися гірничодобувний та металургійний сектори. Українським постачальникам загрожує фінансовий крах через порушення в ланцюгу постачань.

Якщо в березні Україна стала найбільшим постачальником залізної руди в ЄС, замінивши поставки російської продукції (щомісячні продажі в ЄС на рівні 1,4-1,5 млн тонн зросли до 2,1-2,3 млн тонн), то тепер експорт сталі і залізної руди скоротився на 50% у порівнянні з попередніми роками, а компанії навіть повністю або частково припиняють виробництво.

[the_ad id="36405"]

Головний аналітик Гірничо-металургійного комплексу (ГМК Центр) Андрій Тарасенко відзначив, що у останні місяці обсяги експорту української залізної руди до ЄС сягають 0,9-1,0 млн тонн, що вдвічі менше, ніж у березні, і на 50% менше традиційно експортованих обсягів. За його словами, той факт, що українські залізниці також підвищили тарифи на перевезення на 70%, ймовірно, погіршить ситуацію, позбавивши виробничі площадки можливості перевозити свою продукцію.

Сталелітейні компанії, що базуються в Україні, такі як "Арцелор Міттал", "Запоріжсталь" та "Група Метінвест", повідомляли, що поточна ситуація з експортом змушує їх працювати в режимі виживання або навіть різко зменшувати виробництво. Всі вони стикаються з проблемами в ланцюгу поставок, оскільки пропускна здатність залізниць недостатня для задоволення їхнього експортного попиту.

У зв'язку з цим кілька тижнів тому "Група Метінвест" оголосила про припинення роботи трьох своїх залізорудних заводів "через завантаженість залізничної інфраструктури, зростанням транспортних витрат, підвищенням цін на енергоносії та падінням цін на світових ринках". "Запоріжсталь" також зменшила виробництво майже вдвічі через проблеми з логістикою, тоді як «Арцелор Міттал» повідомив, що компанія бореться за виживання, не пояснивши, чи буде вона зменшувати виробництво.

Порушена ланцюг поставок між ЄС та Україною підкреслила проблеми взаємозв'язку, гармонізації та пропускної здатності, які необхідно вирішувати європейській мережі вантажних залізничних перевезень.

Найбільш імовірним рішенням для ЄС стане збільшення імпорту з Бразилії, де очікується щорічний приріст поставок приблизно на 10 млн тонн. Але перевезення продукції між Україною та ЄС триває від 8 до 14 днів, щоб дістатися до пункту призначення з використанням залізничних чи морських послуг. У випадку з Бразилією це займе близько двох місяців, щоб дістатися до Європи, що негативно позначиться на навколишньому середовищі через зайві викиди та на економіці, оскільки початкові ціни продовжують коливатися.

Деякі аспекти можливої продовженої нестабільності в експорті можуть виявитися при довготривалому фінансовому краху багатьох компаній.

В цей період Логист.Today нагадує, що недавно в Україні відзначився зростання імпорту - показники збільшилися на 180% у порівнянні з показниками попереднього періоду. Тим не менше, обсяг імпорту скоротився на 73% у порівнянні з серединою лютого.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Показники українського імпорту зростають, тим часом як в РФ йдуть на спад - FourKites».

Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram