Починаючи з минулої п'ятниці митники на контрольно-пропускному пункті (КПП) Корощин вимагають від водіїв вантажівок, митних залишених для країн Центральної Азії, додаткові документи, зокрема декларацію виробника про те, що товар буде залишатися в країні-імпортері, а не в РФ. Про це Логист.Today дізнався з повідомлення, опублікованого на порталі logistyka.rp.pl.
Відправники та перевізники здивовані новими вимогами, які почали діяти з 22 березня. Виявляється, що 70% транспортних засобів не мають таких документів. Перед прикордонним переходом утворилась величезна затор, а черга вантажівок складає близько 40 км. Як розповів віце-президент Національної асоціації перевізників у Бяла-Подляске Славомир Костян, митні служби не впоралися з такою кількістю автомобілів. Вже кілька тижнів збільшується трафік до країн Центральної Азії. Зазвичай, за 12-годинну зміну митники оформляють 800-900 автомобілів, тоді як ще декілька місяців тому їх кількість була майже удвічі меншою.
З 22 березня, коли набули чинності додаткові документи, кількість митних оформлених вантажівок скоротилася до 200-250 на зміну. Дані KAS показують, що 26 березня час очікування митниці в Корощині збільшився до 43 годин, у той час як, наприклад, 12 березня він склав 11 годин, а вранці попереднього дня, в понеділок - 20 годин.
У Єврокомісії відзначили, що зниження експорту санкційних товарів відповідає збільшенню їх експорту в країни, не охоплені санкціями, що є сусідами РФ. Інститут Брейгеля підрахував, що експорт в РФ з країн, які помістили її під санкції, стрімко впав після повномасштабного вторгнення. З січня 2019 року по лютень 2022 року цей показник у середньому складав $10,5 млрд на місяць, а в останні місяці - до $5-6 млрд, що означає зменшення більше ніж удвічі. Зменшення обсягів в багатому було пов'язане із зниженням експорту машин та транспортного обладнання, який за цей період впав зі середньомісячного рівня в $4,9 млрд до $1,1 млрд.
Експорт в РФ з країн, які не потрапили під санкції, стабільно зростав навіть до вторгнення і після початкового зниження залишався на підвищеному рівні з серпня 2022 року. У середньому з січня 2019 року по лютий 2022 року ці країни експортували в РФ товарів на суму $6 млрд на місяць. Після вторгнення в Україну експорт збільшився майже удвічі і склав $11,5 млрд. Це збільшення лише трохи менше, ніж скорочення експорту з країн, які потрапили під санкції. Крім того, зростання експорту з країн, які не опинилися під санкціями, обумовлене передусім автомобілями та транспортним обладнанням, що є дзеркальним відображенням зменшення експорту з країн, що піддались санкціям. Припинення поставок автомобілів і електрогенераторів в РФ було компенсовано експортом цих виробів сусідніми державами. Зміна маршруту експорту товарів стосується експорту на суму 760 млн євро.
Як відзначає видання, Корощин - єдиний діючий пункт перетину кордону між Польщею та РБ. З початку війни ним можуть користуватися лише автомобілі з реєстрацією ЄС, які їдуть до найближчого білоруського складського терміналу, де їх пересаджують в автомобілі, допущені до керування в РФ і РБ.
За інформацією видання, польські перевізники звернулися до уряду з проханням відкрити хоча б ще один перехід з РБ. При цьому підкреслюється, що подібний сценарій малоймовірний, оскільки Мінськ знову посилив напади на польський кордон - щодня польські прикордонники фіксують напади від 50 до 250 мігрантів.
Логист.Today нагадує, що після того, як Литва закрила ще два прикордонні пункти з РБ (Лаворишкес і Райгарде), спостерігаються зміни в динаміці черг. У Мядининкай черга зросла за вихідні, у той час як у Шальчинінкай вона скоротилась.
Дізнатися деталі можна з матеріалу «Закрытие литовских погранпереходов: очереди на границе и ответный шаг от РБ».
Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram