УЗА закликала Правительство прийняти невідкладні заходи у відповідь на загострення ситуації в Чорному морі

УЗА в кінці минулого тижня звернулася до Прем'єр-міністра України Сергія Корецького з проханням ініціювати комплекс невідкладних кроків щодо підтримки аграрного сектора у зв'язку з критичним погіршенням ситуації безпеки в акваторії Чорного моря та її стрімким негативним впливом на український аграрний експорт. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення Української зернової асоціації (УЗА).

У асоціації зазначили, що вже у неділю прем'єр-міністр України Сергій Корецький негайно зібрав урочисту нараду з представниками аграрного сектора. На зустрічі був визначений загальний план дій уряду та аграріїв, спрямований як на відновлення, так і на диверсифікацію експортних маршрутів, а також проробку механізмів допомоги аграріям в цих складних умовах.

У останні тижні РФ значно посилила атаки на портову інфраструктуру та цивільні торгові судна, що йдуть в українські порти, перебувають в них чи виходять з них. Систематичні обстріли пошкоджують зернові термінали, складські потужності та об'єкти транспортної інфраструктури, створюючи пряму загрозу життю моряків і портовиків. Формально українські порти залишаються відкритими для судноплавства, однак фактична картина інша: якщо раніше порти Великої Одеси приймали 10–12 суден на день, то сьогодні цей показник склав 1–2 судна на тиждень. Закінчують заходити в українські порти все більше судновласників і екіпажів через неприйнятний рівень ризику.

На наслідок цього виникає розрив у зовнішньоекономічних контрактах, накопичення зерна та олійних культур на елеваторах, перевантаження систем зберігання, стрімкий ріст логістичних витрат та дефіцит оборотних коштів. Це створює реальну загрозу масовим банкрутствам аграрних підприємств та втраті частини врожаю через відсутність потужностей для зберігання, переробки та експорту.

Під час нормальних умов глибоководні чорноморські порти здатні перевантажувати 6–7 млн тонн зерна щомісяця, дунайські порти — до 1–1,5 млн тонн, автомобільний та залізничний транспорт — ще близько 1–1,5 млн тонн. Однак рекордно низький рівень води на Дунаї суттєво обмежує можливості дунайських портів, а пропускна здатність західних прикордонних переходів не може компенсувати втрату морської логістики. У УЗА відзначають, що поточна криза складніша за ситуацію 2022 року, оскільки цього разу вона припала на період масового збирання врожаю як в Україні, так і в сусідніх країнах, що додатково ускладнює пошук альтернативних маршрутів експорту.

За прогнозом УЗА, у 2026 році українські аграрії можуть зібрати 84,6 млн тонн зернових та олійних культур, при цьому експорт міг би сягнути близько 52 млн тонн. Реалізація цього потенціалу прямо залежить від відновлення стабільної роботи морських експортних маршрутів, перш за все глибоководних портів Великої Одеси, та припинення атак РФ на портову, транспортну та енергетичну інфраструктуру.

Подальше погіршення ситуації загрожує не лише валютним надходженням, податковими платежами, зайнятістю та фінансовою стабільністю України, але й глобальною продовольчою безпекою. Україна залишається одним із ключових постачальників зерна на світові ринки, тому тривале скорочення її експорту може викликати дефіцит продовольства в країнах-імпортерах, зростання світових цін, посилення інфляційного тиску та загрозу голоду в найвразливіших регіонах світу.

Окремою проблемою є відсутність належного міжнародного документального підтвердження ризиків безпеки в районі українських портів: відмова судовласників здійснювати рейси не завжди визнається форс-мажором, через що українські експортери несуть фінансові втрати та ризикують стати відповідачами в міжнародних арбітражних спорах.

Асоціація закликала уряд негайно проробити та реалізувати наступні кроки:
- ініціювати офіційне звернення Правительства України до Міжнародної морської організації (IMO) оприлюднити заяву про ризики безпеки для судноплавства в українських водах — документ, який стане підтвердженням форс-мажорних обставин для експортерів;
- почати консультації з Європейською Комісією щодо тимчасового збільшення до кінця поточного року тарифної квоти на експорт української пшениці в ЄС — до 5 млн тонн;
- скасувати до кінця поточного року експортне мито на насіння рапсу та сої;
- посилити державну підтримку альтернативних способів зберігання зерна, зокрема програми забезпечення зерновими рукавами;
- переглянути програму фінансової підтримки агропроизводителей для залучення додаткових коштів на подолання кризи.

За думкою асоціації, оперативне прийняття цих рішень дозволить зменшити негативний вплив поточної ситуації безпеки на аграрний сектор, зберегти експортний потенціал України, підтримати українських виробників та зміцнити позиції України як одного з ключових гарантів світової продовольчої безпеки.

Ларді.Today нагадує, що 3 серпня під атакою РФ знову опинились об'єкти транспортної інфраструктури Одещини, а також цивільні судна в портах Великої Одеси і Дунайського регіону.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «РФ здійснила п'ять нападів на об'єкти морських портів Одещини за перші дні серпня».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram