Європа ризикує пропустити потенціал «Середнього коридору», розглядаючи його лише як альтернативний маршрут до Китаю

RU UA


«Середній коридор» може стати для Європи не лише альтернативним шляхом до Китаю, але й великим економічним можливостями в Центральній Азії, однак ЄС поки демонструє обмежену зацікавленість у розвитку маршруту. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі railfreight.com.

«Середній коридор», або Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ), з'єднує Китай і Європу через Центральну Азію, Каспійське море, Азербайджан, Грузію і Туреччину. Довжина маршруту становить близько 4000 кілометрів, а його значення продовжує зростати на тлі пошуку альтернативних логістичних напрямків. За думкою доктора Ірини Бірман, радника з стратегічної логістики і експерта з «Середнього коридору», Європа поки сприймає цей маршрут занадто вузько — виключно як транзитний шлях між ЄС і Китаєм. При цьому сам коридор може відкрити європейському бізнесу доступ до швидкозростаючих ринків Казахстану, Узбекистану, Азербайджану та Грузії.

Країни регіону активно інвестують у розвиток інфраструктури, логістичних центрів та міжнародних терміналів. Наприклад, Казахстанська залізниця спільно з китайськими партнерами будує інтермодальний термінал біля Будапешта, а Узбекистан посилює логістичні зв'язки через грузинські порти на Чорномор'ї.

Незважаючи на розвиток маршруту, інфраструктура «Середнього коридору» все ще потребує модернізації. Серед основних проблем — недостатня пропускна спроможність окремих ділянок, бюрократичні складності та митні бар'єри.

При цьому показники маршруту вже покращуються. Зокрема, скорочується час транзиту, зростає кількість перевезень через Каспійське море й зростають інвестиції з боку Китаю.

Аналітики зауважують, що Європа ризикує залишитися лише спостерігачем, якщо не почне активніше брати участь у розвитку транспортного коридору та економічних зв'язків з Центральною Азією. Поки найбільший інтерес до маршруту проявляють окремі міжнародні логістичні компанії, тоді як системної стратегії ЄС у цьому напрямі фактично немає.


«Проте більшість цих проблем вирішуються зацікавленими сторонами. «Час транзиту скоротився, на Каспійському морі відкривається більше паромних переправ. Крім того, тривають надходження інвестицій, особливо з Китаю та арабського світу... Європа ж, навпаки, продовжує залишатися лише зовнішнім спостерігачем, можливо, упускаючи можливість позиціонувати себе як значущого гравця на ринку Центральної Азії, замість того, щоб розглядати його лише як транзитний об'єкт... У той час як інші інвестують, Європа все ще проводить оцінку»

Ірина Бірман

Ларді.Today нагадує, що Казахстанська залізниця побудує власний флот фідерних суден для контейнерних перевезень через Каспійське море в рамках розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту («Середній коридор»). Це один із кроків до вирішення проблем, пов'язаних з вузькими місцями на цьому інтермодальному маршруті.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «KTZ будує флот контейнеровозів».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Цікаве