CBAM: інструмент торгівлі, який ставить під удар Україну та ЄС

Механізм вуглецевої корекції імпорту (CBAM) в Європі спочатку позиціонувався як екологічний захід для зниження викидів CO2. Однак насправді він перетворився на інструмент торгової політики, що захищає європейських виробників і створює нові бар'єри для експортерів. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).

Введення CBAM вже викликало складнощі в ЄС, а для України його наслідки можуть бути катастрофічними: втрати експорту, зниження інвестицій та економічна дезінтеграція з Європою. Проте уряд України поки не вживає активних кроків для захисту інтересів країни.

Європейський Союз став ініціатором CBAM, але поступово аналогічні механізми почали впроваджувати і інші країни. Великобританія вже прийняла рішення про запуск власного CBAM. Подібний підхід планують застосувати Норвегія, Тайвань, Австралія, Канада, Південна Корея та інші партнери ЄС. Без CBAM їхні виробники втрачають конкурентоспроможність, оскільки не витримують конкуренції з імпортом із країн, де немає платежів за викиди CO2.

Незважаючи на тривалу підготовку, Європейський Союз зіткнувся з серйозними складнощами при впровадженні CBAM, особливо у частині звітності та адміністрування. Понад 120 тисяч європейських підприємств повинні представляти звітність, серед яких переважають малі та середні компанії. В результаті було вирішено звільнити від CBAM-звітності підприємства з невеликими обсягами імпорту, що затроне до 99% підприємств, але лише 10% викидів. Проте фінансові зобов'язання для великих компаній залишаються незмінними. Хоча фізичні платежі перенесені на 2027 рік, фінансові зобов'язання за 2026 залишаться.

При цьому європейські виробники продовжують тиснути на ЄС через свої асоціації, вимагаючи посилення CBAM для захисту від конкуренції. Одночасно вони домагаються субсидування галузей для чистого переходу, використовуючи квоти та антидемпінгові розслідування для захисту власних ринків.

В Україні CBAM досі розглядається через кліматичну призму, тоді як в ЄС його сприймають виключно як економічний і торговельний інструмент. Відсутність активних переговорів українського уряду з європейськими колегами ослаблює позицію країни. Обсяги українського експорту в ЄС зростають, у 2024 році вони досягли $25 млрд, а близько 15% вже підпадає під CBAM.

За прогнозами GMK Center, негативний вплив CBAM на Україну буде зростати, оскільки кількість вільних квот скорочується, а ціна CO2 зростає. К 2030 році ціна CBAM-сертифікатів може сягнути $150 за тонну CO2, що призведе до втрат українського експорту на суму $1,8 млрд у 2030 році і $4,7 млрд за 2026-2030 роки.

Ще більш серйозною проблемою є зниження інвестиційної привабливості України. Очікується, що країна втратить близько $3 млрд потенційних інвестицій у промисловість в 2026-2030 роках. Оскільки немає експорту – не буде й інвестицій, що загрожує майбутньому країни.

Незважаючи на статус кандидата в члени ЄС, CBAM фактично відносить Україну до третіх країн, таких як Туреччина та Китай. Якщо українські виробники не зможуть експортувати продукцію в ЄС через вуглецеву пошлину, їм доведеться шукати альтернативні ринки, що може призвести до дезінтеграції української економіки з європейською. Справжня інтеграція – це не підписані угоди, а зріст взаємної торгівлі. Отже, поточна ситуація негативно впливає на фізичну інтеграцію української економіки в ЄС.

Для запобігання цьому ЄС повинен розглядати українські підприємства як частину європейського ринку. Україна відіграє ключову роль у забезпеченні економічної безпеки Європи, і це необхідно розуміти європейським партнерам.

Комітет Промислової екології та сталого розвитку Асоціації підкреслює, що Україні необхідно розробити власний механізм вуглецевої корекції імпорту для захисту внутрішнього ринку. Норвегія, яка не є членом ЄС, вже впровадила аналогічний механізм, усвідомлюючи його значення для збереження конкурентоспроможності. Введення CBAM в Україні могло б стати вагомим аргументом у переговорах з ЄС, демонструючи здатність країни контролювати свої ринки та запобігати обходу європейських норм вуглецевого оподаткування через українську територію.

CBAM буде поступово розширюватися, охоплюючи нові сектори, включаючи аграрну сферу та виробництво споживчих товарів. Український бізнес повинен уже зараз розробляти стратегії адаптації, оскільки CBAM неодмінно вплине на всю виробничу ланцюжок доданої вартості.

Ларді.Today нагадує, що в результаті прийняття Пакета мобільності зміни в правилах перевезень поступово вводились по всьому Європейському союзу протягом декількох років. У поточному році будуть введені додаткові значущі зміни, які вплинуть на організацію перевезень та повсякденну роботу водіїв.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Нові правила Пакета мобільності: що чекати перевізникам в 2025 році».

Читайте Ларді.Today на Google News та в Telegram