Відродження потенціалу України у експорті зернових викликає питання щодо конкуренції з виробниками ЄС.

За думкою експертів Європейського конгресу з кукурудзи, оживлення потенціалу України щодо експорту зернових наразі породжує питання про конкуренцію з виробниками ЄС, але майбутня інтеграція може стати можливістю для блоку збільшити свій вплив на світових продовольчих ринках. Про це Логіст.Today дізнався з повідомлення, опублікованого на порталі euractiv.com.

Українська кукурудза була зерном, яке найбільше постраждало від блокади чорноморського експортного маршруту на початку війни. Проте київський експорт уже відновив свою потужність і повернувся до попереднього рівня. За словами консультанта, спеціалізуючогося на сільськогосподарських ринках, Артура Портьє, окрім Одеського порту, який минулого місяця встановив рекорд експорту в 5,4 млн тонн, Україна розвинула автомобільні та залізничні перевезення по іншим коридорам. Після обстрілів портів Одеси та Миколаєва, внаслідок яких були знищені 4 з 5 терміналів, інвестори переключили увагу на інші порти, такі як Ізмаїл та Рені в дельті Дунаю. Останній збільшив експорт з нуля до 1,5 млн тонн кукурудзи на місяць в даний час. Окрім портів, автодорожні коридори забезпечують близько 6–7 млн тонн експорту на місяць.

Як додав Артур Портьє, рішення не включати пшеницю в цей механізм є «непослідовним», враховуючи, що імпорт пшениці з України збільшився у сім разів з початку війни.

Зростання європейського виробництва є стагнує і оцінюється приблизно в 66 млн тонн до 2024-2025 року, при цьому ЄС посилює свою залежність від поставок з України та Бразилії. У той же час попит на кукурудзу по всьому світу зростає через її використання у виробництві етанолу. За словами Артура Портьє, зростання населення в країнах-невиробниках, таких як країни Африки на південь від Сахари, лише підкреслить важливість цього товару. Він вважає, що виробництво в ЄС малоймовірно зможе відповісти цьому рівню. У цьому сценарії гіпотетична інтеграція України в ЄС стане можливістю.

За думкою Дачіана Чолоша, Україна могла б зміцнити Європу, а не ослабити її, якби це було зроблено розумно, отримавши перевагу та переосмислити державну політику. Він запропонував, щоб ЄС призначив «спеціального посла» в Україні на 2–3 роки, щоб забезпечити послідовність політики в рамках плану відновлення.

Артур Портьє додає, що наразі з виробництвом кукурудзи в Україні справи навіть краще, ніж з іншими зерновими культурами, оскільки, на відміну від пшениці, 20% якої виробляється на окупованих територіях, посіви кукурудзи в основному вирощуються на півночі країни і не постраждали від війни.

Логіст.Today нагадує, як відзначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, незважаючи на важкі часи, Україна готова залишатися гарантом глобальної продовольчої безпеки та надійним партнером Продовольчих агентств ООН. Зокрема, в рамках ініціативи Президента Зеленського «Зерно з України» вже відправлено 9 суден з понад 200 тис. тон зерна в Сомалі, Ефіопію, Кенію, Йемен, Нігерію та Судан.

За два роки війни повномасштабна агресія РФ призвела до значних втрат для українського сільського господарства. За даними третього аналізу збитків і потреб України (RDNA-3), проведеного Світовим банком разом з Кабінетом міністрів України у співпраці з Європейським Союзом, ООН та іншими партнерами, шкода, завдана українському сільському господарству, оцінюється більш як у $80 млрд. Зокрема, загальна шкода в агросекторі складає $10 млрд, а втрати, що включають недоотриманий дохід, — майже $70 млрд.

Ще одним викликом для агросектора є розмінування сільськогосподарських земель. Замміністра також відзначив, що Україна самостійно забезпечує функціонування тимчасового морського коридору, яким вже користується близько 1600 суден. Цей показник перевищує обсяг експорту за весь рік роботи Чорноморської зернової ініціативи.

Читайте Логіст.Today на Google News та в Telegram