Польські експерти: як організувати перерву для водія вантажівки

Перерив – це основне право кожного професійного водія. Проте, говорячи про перериви в роботі, недостатньо посилатися лише на загальні положення трудового законодавства. Правовими актами, які визначають правила використання переривів для цієї професійної групи, є, передусім, Закон про робочий час водіїв і Регламент (ЄС) №561/2006. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на сайті kt-legaltrans.pl.

Перший перерив, згаданий в Законі про робочий час водіїв, в ст. 6 розд. 3 - це 15-хвилинний перерив, який роботодавець повинен ввести, якщо щоденний робочий час водія становить не менше 6 годин. Це так званий перерив на сніданок, на який мають право лише водії, які відпрацювали встановлену законом норму часу на день. В іншому випадку вони не набувають права на подібний перерив.

Як відзначають юристи компанії LEGALTRANS, згідно з розд. 13 Закону про робочий час, професійний водій також має право на перерив для відпочинку після 6 робочих годин підряд у розмірі:
- не менше 30 хвилин – якщо кількість робочих годин не перевищує 9 годин,
- не менше 45 хвилин – при кількості робочих годин більше 9 годин.

Фраза "після 6 годин підряд роботи", використана в цьому положенні, вказує на те, що йдеться про перерив у робочому часі. Тому його слід віднести не лише до часу водіння, а й до інших видів діяльності, що входять в обов'язки водія, наприклад участь у розвантаженні та завантаженні вантажів. З іншого боку, якщо водій працює менше 6 годин у визначений день, він не зобов’язаний використовувати вищезазначені періоди відпочинку. Водію не обов’язково використовувати цей перерив повністю за один раз. Він може поділити його на більш короткі періоди за умови, що кожен з таких періодів повинен тривати не менше 15 хвилин і використовуватися протягом шестигодинного робочого часу або безпосередньо після цього періоду.

Говорячи про перериви для відпочинку, передбачені розд. 13, слід також пам’ятати, що вони скорочуються за рахунок перериву в роботі тривалістю 15 хвилин, який роботодавець повинен ввести, якщо щоденний час роботи водія становить не менше 6 годин (перерив на сніданок). Таким чином, на практиці 30-хвилинний перерив вважається 15-хвилинним переривом, а 45-хвилинний перерив – 30-хвилинним переривом. Хоча 15-хвилинний перерив на сніданок включений в робочий час, перериви на відпочинок не слід розглядати так само. Закон про робочий час водіїв вимагає, щоб він враховувався як час черговості (ст. 9(2)).

Право на перерив для відпочинку, передбачене розд. 13 Закону про робочий час водіїв, в певних ситуаціях може бути обмежене. Це стосується тих водіїв, які уже взяли перериви на відпочинок відповідно до розд. 7 Регламенту (ЄС) №561/2006 і розд. 7 розд. 1 і 2 угоди AETR. Іншими словами, перериви на відпочинок передбачені розд. 13 Закону про робочий час водіїв і розд. 7 Регламенту (ЄС) №561/2006 і розд. 7 розд. 1 і 2 угоди AETR взаємозамінні.

Регламент (ЄС) №561/2006 передбачає в вищезазначеному розд. 7 перерив у водінні професійного водія, на який він має право не менше ніж на 45 хвилин після періоду водіння тривалістю 4,5 години, якщо лише водій не починає період відпочинку. Використане у положенні словосполучення "не менше" передбачає, що це мінімальна тривалість перериву, яку має право взяти професійний водій. Таким чином, він має право відпочити і більш тривалий час, але точно не повинен скорочувати його.

Якщо водій робить перерив тривалістю не менше 45 хвилин, передбачений постановою, йому вже не потрібно робити перерив тривалістю 30 або 45 хвилин після 6 годин роботи, як це визначено національним законодавством.

Перерив у водінні, а також перерив для відпочинку, згаданий в розд. 13 Закону про робочий час водіїв, може проводитися частинами. Проте положення Регламенту регулюють це питання більш чітко, встановлюючи конкретну послідовність, яку не можна вільно змінювати: не менше 15 хвилин (1-ша частина перериву) + не менше 30 хвилин (2-га частина перериву), розташовані в шаховому порядку з дотриманням основних правил. На практиці друга частина перериву тривалістю 30 хвилин повинна бути використана водієм не пізніше, ніж через 4,5 години водіння, тоді як перший, 15-хвилинний перерив, може бути використаний навіть після першої хвилини поїздки, оскільки регламенти явно ніде не стосуються цього питання.

Логист.Today нагадує, що Фонд Truckers Life за підтримки TLP запустив кампанію, спрямовану на привернення уваги до поганих умов праці водіїв на розвантажувально-завантажувальних майданчиках, що є однією з важливих причин зменшення популярності цієї професії. Цю проблему професійні водії піднімають протягом багатьох років. Але вона досі залишається нерозв'язаною.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Польша: стартовала кампания, направленная на привлечение внимание к тяжелым условиям работы водителей».

Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram