Для прискорення вирішення транспортування українського зерна, за думкою експертів, необхідно розглянути кілька основних питань. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого порталом wrp.pl.
Засновник міжнародного митного агентства Юргіс Адомавичус вважає, що необхідно розглянути такі варіанти, як можливість використання спрощень у митних та податкових гарантіях, перенесення процесу перевірки продуктів харчування на територію отримувача товару, використання цифрових транзитних документів та уніфікованих процедур, а також послідовну стратегію з використанням сучасних технологій.
22 липня 2022 року Організація Об'єднаних Націй і Туреччина уклали угоду про відкриття безпечного морського гуманітарного коридору в Чорному морі (Чорноморська зернова ініціатива). Під час реалізації ініціативи з портів України (Чорноморськ, Одеса та Південний) вийшло понад 1000 суден, що перевозили зерно та продукти харчування. У липні 2023 року РФ оголосила про своє рішення припинити Чорноморську зернову ініціативу, знову створюючи видимість глобальної продовольчої кризи. Робоча група Європейської комісії (ЄК) з Балтійського коридору солідарності розглядає можливість транспортування українського зерна автоколонами. Зіштовхнувшись з потенційно збільшеним трафіком на кордонах країн ЄС, держави застосовують різні методи збільшення пропускної здатності. У Польщі, зокрема, було прийнято рішення допустити до роботи на кордоні більшу кількість митних служб.
За його думкою, хоча глобальні та великі митні агентства вже можуть надавати митні гарантії на території України, серед логістичних та транспортних компаній все ще відсутній стратегічний консенсус. Ще однією проблемою у транспортній процедурі є обов'язковий харчовий контроль всіх продуктів тваринного та рослинного походження, які ввозяться з країн, які не є членами ЄС. Основна мета такого контролю - запобігти ввозу в ЄС низькоякісної або некондиційної продукції, наприклад, генетично модифікованих зернових культур.
Частковим рішенням проблеми тривалого процесу транспортування вантажів та отримання документів могло б стати впровадження дистанційного заповнення документів, що поширено, наприклад, у Литві. За оцінками компанії Bunasta, електронні стандарти обміну інформацією про вантажі можуть заощадити до одного дня вантажоперевезень. Використання нових технологій та повне впровадження законодавства про цифровізацію може скоротити адміністративні витрати транспортної галузі на суму від 20 до 27 млрд євро до 2040 року. У компанії Bunasta використовується система власного розроблення, що базується на алгоритмах штучного інтелекту. Технологія аналізує транспортні документи, розпізнає зображення і дозволяє скоротити середній час оформлення цих документів з 40 до 16 хвилин. Рішення пов'язане з національними системами, що дозволяє прискорити всі процедури. На даний момент компанія працює над розвитком системи та скороченням часу заповнення транспортних декларацій в середньому до 5 хвилин.
Логіст.Today нагадує, що Союз перевізників Литви (LVS) вніс кілька пропозицій щодо перевезення зерна з України.
Дізнатися деталі можна з матеріалів «LVS: для грузов из Украины необходимо создать «зеленый коридор» через Польшу в Литву» і «LVS: перевозка зерна из Украины в Литву длинными автопоездами открывает большие возможности, но сначала необходимо решить ряд проблем»
Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram