«Справа № 5»: Про договір перевезення вантажу в Республіці Білорусь

Продовжуємо нашу рубрику «Дело № ….», яку ведуть спеціалісти Юридичного департаменту Lardi-Trans.com. В цій рубриці ми відповідаємо на найпоширеніші запитання наших Користувачів на прикладі конкретних справ Юридичного департаменту. І хоча наша Політика конфіденційності не дозволить нам розкрити всю інформацію, нехай це не збентежить вас - стаття однозначно буде корисною для всіх, хто пов'язаний з перевезеннями.

Отже, переходимо до Дела № 5 про договір перевезення вантажу в Республіці Білорусь.

Раніше Юридичний департамент Lardi-Trans.com вже писав, що постійно бере участь в розгляді скарг користувачів на отримані негативні відгуки та претензії, стикаючись при цьому з поширеними помилками: багато користувачів посилаються на наявність «устного договору перевезення», а інші стверджують, що підписаний в письмовій формі «договір-заявка» не є договором перевезення.

У статті «Дело № 4 про договір перевезення вантажу в Україні» наші юристи вже розповіли, як ці питання вирішені нормами законодавства України, і зробили обґрунтований висновок про те, що обидва цітвердження не відповідають дійсності, що призводить до суперечок та конфліктних ситуацій.

У цій статті ми розглянемо, як ці ж моменти вирішені у законодавстві Республіки Білорусь.

Про існування «устного договору перевезення»

Законодавство Республіки Білорусь також чітко вказує на письмову форму договору перевезення, а також договору транспортної експедиції, так:

• частина 2 статті 739 Громадянського кодексу Республіки Білорусь безпосередньо передбачає, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа на вантаж, передбаченого транспортним уставом чи кодексом, іншими актами законодавства);
• частина 3 статті 37 Закону Республіки Білорусь «Про автомобільний транспорт та автомобільні перевезення» передбачає, що укладення договору автомобільної перевезення вантажу здійснюється у порядку, встановленому Правилами автомобільних перевезень вантажів, і підтверджується складанням товарно-транспортної накладної чи іншого транспортного документа;
• пункт 8 глави 3 Правил автомобільних перевезень вантажів (затверджені Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь № 970 від 30.06.2008 року) містить аналогічне положення про те, що укладення договору про автомобільну перевезення вантажу підтверджується складанням товарно-транспортної накладної або іншого транспортного документа встановленої форми.

Отже, і законодавство Республіки Білорусь також зобов'язує укладати договори перевезення вантажу в письмовій формі, шляхом складання документа.

При цьому слід відзначити, що як стаття 739 Громадянського кодексу Республіки Білорусь, так і Правила автомобільних перевезень вантажів допускають можливість укладання договору на перевезення вантажу в письмовій формі шляхом складання транспортної накладної, коносамента чи іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Ці положення законодавства Республіки Білорусь повністю аналогічні положенням основного міжнародного документа, який регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів - Конвенції про договір міжнародної перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ця Конвенція була прийнята 19 травня 1956 року в Женеві, і набула чинності з 2 липня 1961 року. Республіка Білорусь приєдналася до Конвенції 05 квітня 1993 року.

Зазначені положення законодавства Республіки Білорусь та норми міжнародного права ПРЯМО ВИКЛЮЧАЮТЬ можливість укладання договору перевезення вантажу усним шляхом, отже, підтвердженням укладення договору перевезення може бути лише письмовий документ.

При цьому слід пам'ятати, що відповідно до положень статті 3 Закону Республіки Білорусь «Про автомобільний транспорт та автомобільні перевезення» передбачено, що якщо міжнародним договором Республіки Білорусь встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, для міжнародних перевезень положення Конвенції мають пріоритет щодо положень національного (внутрішнього) законодавства Республіки Білорусь.

Підводячи підсумки необхідно відзначити наступне:

• Не допускається укладання договору перевезення вантажу усним шляхом.
• Договір перевезення вантажу укладається ВИКЛЮЧНО в письмовій формі.
• Договір перевезення вантажу може бути укладений шляхом складання транспортної накладної, коносамента чи іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства Республіки Білорусь.

Про «договір-заявку» як про договір перевезення вантажу в Республіці Білорусь

Раніше ми вже уясували, що договір перевезення вантажу може бути укладений ТІЛЬКИ в письмовій формі або шляхом складання транспортної накладної, коносамента чи іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Чи є «договір-заявка» самостійним договором перевезення вантажу?

Однозначно є, якщо відповідає вимогам законодавства Республіки Білорусь та положенням Конвенції (для міжнародних перевезень).

У теорії права існує поняття «суттєві умови договору», тобто такі умови угоди або домовлення, без наявності яких договір втрачає зміст або є невиконуваним.

Частина 1 статті 738 Громадянського кодексу Республіки Білорусь передбачає, що за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити вверене йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічний опис договору перевезення вантажу міститься в статті 37 Закону Республіки Білорусь «Про автомобільний транспорт та автомобільні перевезення», а також у пункті 8 глави 3 Правил автомобільних перевезень вантажів.

Отже, законодавством Республіки Білорусь встановлені обов'язкові умови договору перевезення вантажу:

1) Найменування перевізника, відправника вантажу та його одержувача.

2) Маршрут доставки: місце, де вантаж віриться перевізнику (місце завантаження) та пункт призначення (місце розвантаження).

3) Вантаж, який підлягає перевезенню.

4) Плата за перевезення вантажу.

Слід звернути увагу, що на відміну від положень законодавства України, строки доставки вантажу не передбачені законодавством Республіки Білорусь як обов'язкова умова договору. Однак на практиці відсутність дати завантаження, строки доставки та/або дати вивантаження може призвести до суперечок між контрагентами або конфліктних ситуацій, тому рекомендуємо ці умови вказувати при укладенні договору перевезення.

При наявності цих умов в підписаному всіма сторонами письмовому документі можна говорити про наявність письмового договору перевезення вантажу.

Як ми вже зазначали раніше, положення Конвенції мають пріоритет над положеннями національного (внутрішнього) законодавства Республіки Білорусь.

Стаття 6 Конвенції про договір міжнародної перевезення вантажів автомобільним транспортом вказує, що вантажної накладної зазначаються:

• дата і місце складання вантажної накладної;
• ім'я та адреса відправника;
• ім'я та адреса перевізника;
• місце і дата прийняття вантажу до перевезення та передбачене місце його достав