Фарид Сафаров: диджиталізація транспортної галузі дозволить позбутися корупції, а також спростить життя громадянам та бізнесу

Зараз багато йдеться про діджіталізацію та цифрову трансформацію. Головний девіз уряду та президента – це «Країна у смартфоні». Спеціально для Логіст.Today дасть інтерв'ю генеральний директор Директорату цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури Сафаров Фарид.

Фаріде, розкажіть будь ласка, що робиться в розрізі цієї диджиталізації в інфраструктурі, для того, щоб послуги та сервіси уряду стали більш цифровими?

Одним із перших завдань, яке перед собою поставивши міністр інфраструктури Владислав Криклій, як тільки одержав цю посаду, було продовження політики «Держава в смартфоні». Безпосередньо ми проаналізували всі галузі, всі види транспорту та оцінили найбільш коррупційно ризиковані, найбільш неоптимізовані та неавтоматизовані сфери, і вирішили їх оцифрувати.

Наприкінці минулого року, на початку цього року ми фактично запустили портал, презентований міністром інфраструктури Владиславом Кріклієм і віце-прем'єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим - Транспортний портал електронних послуг (e-transport.gov.ua). На цьому порталі ми розмістимо у всіх напрямках і по всіх типах транспорту основний функціонал, завдяки якому клієнт, тобто юридична особа, бізнес або громадянин України, зможе замовити якісні послуги.

Навіщо ми це робили? По-перше, щоб уникнути тих корупційних ризиків, які є. Зробити процес автоматизованим, прозрачним і, звичайно ж, щоб надавати набагато якісніші послуги, ніж, коли вони надавалися у бумажному вигляді або у вигляді довгих очередів на пунктах видачі дозволів або в центрах, де приймалися або видавалися якісь документи для окремих категорій.

Одним із базових промов, які ми вже запустили - це проект електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) і цей портал повинен стати єдиною централізованою базою даних цих ТТН, а також бронювання дозволів на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень.

Подальші наші плани - у квітні запустити частину функціоналу для «Електронного кабінету моряка», оскільки це теж окрема категорія громадян, які здійснюють свою трудову діяльність і стикаються з дуже непрозрачными процесами під час дипломування, під час отримання якихось сертифікатів, дозволів на трудову діяльність і так далі.

Фарид, якщо не секрет, розкажіть про Вашу професійну кар'єру. Як ви прийшли на цю посаду?

Насправді, до цього я був причетний до цифрових проектів, але займався безпосередньо фінансовими технологіями, і був причетний більше до банківського сектору. При цьому мали певний досвід стажування та практикування у різноманітних міністерствах. Чому я побажавши піти на державну службу? Не через те, що я є великим прихильником служби держави, а тому що я побачивши можливість реалізовувати свої навички у цифровому напрямку саме на державному рівні. Я прийшов на рівень державного експерта, пройшовши конкурс, і поступово дійшов до посади генерального директора.

Основний мотив і чому саме інфраструктура? Оскільки це одна з тих сфер, де я особисто, як громадянин, як пасажир, був користувачем цих послуг держави. Була певна незадоволеність окремими процесами, і мета, першочергова, яку я ставлю перед собою – це те, що, виходячи з дому, я можу отримувати якісно ті послуги, над якими я сам тут зі своєю командою, командою міністерства працюю.

Звичайно ж, усіх хвилює питання перевантажень. Як ми боротимемося з перевантаженнями?

Перевантаження фур, які їздять дорогами України, є основною причиною, чому ми жаліємося на якість цих доріг. Ми вкладаємо шалену кількість грошей, щоб побудувати або реконструювати якісь дороги, а потім виходити так, що проїжджає фура, яка перевантажена на 100% щонайменше, іноді буває в 3-4 рази більше вантажу перевозити, і звичайно, жодний асфальт не може витримати навантаження більше, ніж визначено його фізичними та технічними характеристиками.

Для того, щоб боротися з перевантаженням, у держави є окрема організація - це Державна служба з безпеки на транспорті, до обов'язків якої належить здійснення безпосереднього габаритно-вагового контролю на дорогах України.

Якщо ж говорити про цифрові інструменти, за допомогою яких ми намагаємося з цим боротися, то, по-перше, це системи зважування в русі (так звані Weight-in-Motion, WiM), якими ми говоримо. Минулого року ми розпочали пілотний проект, «Укравтодор» та Міжнародний банк підписали угоду про те, що пілотно ми встановимо шість WiM навколо Києва і протестуємо взагалі ефективність використання цього ноу-хау для України.

Безпосередньо вже цей пілот розпочався. Чотири WiM вже встановлені, але для того, щоб забезпечити потребу «Укравтодору» контролювати якість цих доріг, для забезпечення вимог пасажирів їздити якісними дорогами, нам необхідно, щонайменше, чотириста WiM, які мають бути розташовані по всій території України. Ми розуміємо, що має бути певна логіка в тому, де саме розташовувати ці WiM. Це каскад Дніпра, тобто переїзд з правого на лівий берег, це промислові зони і зони, пов'язані з агросектором, пов'язані з портовою індустрією і так далі. Тому зараз ми ведемо активний діалог з нашими донорами (Міжнародними фінансовими організаціями), які готові залучитися до цього і безпосередньо з Європейським інвестиційним банком, щодо встановлення та закупівлі ще, щонайменше, 150 WiM.

Звичайно, чим більше WiM, тим краще. При цьому є такий момент, встановлюючи WiM, тим самим руйнуємо фактично інші дороги, які проходять паралельно з основною магістралью. Тому що водії намагаються уникнути покарання і виїжджають на дороги міського чи місцевого значення, і звичайно там асфальт взагалі не придатний для того, щоб витримувати таке навантаження. Тому це має бути комплексна стратегія, яку саме «Укртрансбезпека» разом з міністерством та «Укравтодором» зараз і розробляє. Вся ця інформація буде сходитись до єдиного центру обробки даних, для того щоб здійснювати функції з автоматичної фіксації та подальшого притягнення до відповідальності осіб, які порушуючи закон возити у своїх фурах набагато більше, ніж це дозволено.

На різних зустрічах та семінарах зараз багато говориться про е-ТТН. Я так розумію, що це ініціатива Міністерства інфраструктури. Розкажіть, будь ласка, як це буде, коли це буде і що очікує перевізників?

У 2018 році ми розпочали процес внесення змін до наказу міністерства, у якому передбачили можливість використання електронної товарно-транспортної накладної. Але, побачивши, що немає взаємного обміну даними між тими потенційними провайдерами систем документообігу, які обмінювалися б даними регулювати це напрямок. Причому ця регуляція більш технічна, ніж, умовно кажучи, контролююча. Ми зараз створюємо центральну базу даних. Фактично вона вже створена. У нас є постанова Кабінету Міністрів щодо запровадження експериментального проекту щодо використання електронних товарно-транспортних накладних. І зараз Україна поступово крокує до того, щоб взагалі відійти від паперових ТТН і перейти повністю на автоматизовані товарно-транспортні накладні.

Відразу розпочнемо з того, кому це вигідно. Щонайменше, це вигідно кожному учаснику процесу, оскільки вони будуть заощаджувати шалені гроші, які використовували на закупівлю та друк папірців. Це перший момент. Інший момент - набагато легше внести необхідні зміни в електронний документ, ніж передрукувати інший документ і дописувати якусь інформацію. Третій момент - це процес використання паперового ТТН, який викликав дуже великі затримки у взаєморозрахунках між учасниками процесу, оскільки цей документ є первісним для податкової.

Податкова завжди вимагала здійснювати розрахунки, що вимагає і на даний момент відповідно до законодавства, здійснювати розрахунки лише за наявності підписаного всіма сторонами документа. Виходить, що ви надіслали поштою, чекали кілька днів, коли вона (бумажна ТТН) туди прибуде. Потім інша сторона підписувала і повертала вам підписаний документ. І лише після цього здійснювалися взаєморозрахунки. Фактично, кожен із учасників процесу вивільняє з обігу ті гроші, які вони, умовно кажучи, були змушені заморозити, оскільки чекали ці документи. Це перший момент. Інший момент – економія на папірцях. І третій момент, який при всьому цьому здійснюється - це консолідована база даних, яка дозволить навіть підприємцям здійснювати свій внутрішній аудит і облік набагато ефективніше, оскільки у них все буде чітко регламентовано, зафіксовано і так далі.

Кому це не вигідно? Дуже багато людей, які злоуживали тими ж перевантаженнями, або не сплачували налоги при здійсненні вантажних перевезень, намагаються якимось чином підняти галас, що це якась система, яка дозволить державі абсолютно чітко контролювати кожне перевезення, бачити хто і скільки відправляє і так далі. Хочу відразу розвіяти, центральна база даних не буде бачити таку інформацію. Єдине, що будемо фіксувати у себе на рівні Міністерства інфраструктури в межах наших повноважень - це точка відправлення вантажу, фінальна точка, куди вантаж повинен приїхати, додатково буде інформація про учасників процесу. У них є зацікавленість у тому, щоб ми зафіксували цей факт.

Щодо інформації безпосередньо про вантаж, який саме це вантаж, то ми звичайно не будемо запитувати до якої саме групи товарів він належить. Можете перевозити все, що завгодно в рамках законодавства. Однак для підакцизних груп товарів у нас буде окрема позначка, оскільки паралельно з цим має бути електронна звітність перед податковою, щодо перевезення підакцизних товарів. Наприклад, алкоголь, молочна продукція, табак і так далі.

З метою боротьби з перевантаженням, ми будемо запитувати інформацію про обсяг або тоннаж вантажу, який перевізник планує транспортувати. Навіщо ми це робимо? З огляду на те, що ми будемо запитувати номерні знаки кожного автомобіля, ми зможемо проаналізувати технічні характеристики транспортного засобу. Кожний автомобіль має максимальну вантажопідйомність, дозволену, і ми розуміємо, що цей автомобіль на 20 тонн. Таким чином, якщо його завантажити більше ніж дозволено, 25-30-40 тонн, то це вже є порушенням. По-перше, це вже є небезпекою на дорозі. Оскільки технічні характеристики, гальмування і так далі перевантаженого автомобіля є набагато гіршими. І з огляду на все це, ми не будемо дозволяти оформлювати товарно-транспортну накладну на автомобіль, який передбачається використовувати для перевезення вантажу, більшого, ніж це передбачено нормами, стандартами і, безпосередньо, законодавством у розрізі боротьби з перевантаженням фур.

А тепер поговоримо про погоду. Багато європейських країн протягом багатьох років використовують системи RWIS (Road Weather Information System). Чи планує Україна впроваджувати такі системи на дорогах? Адже вони дозволяють зменшити аварійність на дорогах і таким чином зберегти життя.

Україна готова і буде імплементувати найкращий досвід наших колег з Європейського Союзу, підлаштовуючи його під наші, навіть погодні реалії, тому що у нас інший клімат, більш сувора зима. Тому на питання, чи будемо ми таке імплементувати? Відповідь – так. Це цифровий інструмент, по суті, який дозволяє дистанційно передбачити, що відбуватиметься на дорогах за 2 години. Це можливість для Служб автомобільних доріг, комунальних служб реагувати на потенційний ризик великого снігопаду або затоплення і так далі, виводити техніку, щоб розчистити дороги або зробити менш критичними наслідки цих погодних явищ.

Безпосередньо в деяких областях на рівні Служб автомобільних доріг та обласних рад вже деякі експерименти проводяться, пілотні проекти щодо встановлення цих метеостанцій. Хочу відразу сказати, що метеостанції в Україні є, вони побудовані і встановлені більш ніж 8 років тому. Просто, на жаль, їх немає в тій кількості, щоби контролювати повністю ситуацію.

Наразі, в тому числі, «Укравтодор» працює над тим, щоб розробити певний стандарт і поступово запровадити ці метеостанції на основних магістралях. Для чого це потрібно? Усі розуміють. Чи буде ефективність? Пілотні проекти демонструють, що так, ефективність є. Оскільки за 2 години можна передбачити зимою дуже великий снігопад і сконцентрувати техніку, яка його розчищатиме безпосередньо на тому кілометражі магістралі, де очікується негода. Чи можна це зробити швидко? На жаль, ні. Оскільки це потребує дуже великого рівня фінансування. Саме зараз ми знаходимося в процесі встановлення технічних умов для цих станцій і в тому числі пошуку фінансування для вирішення цієї проблеми. У нас є окремий Дорожній фонд, у якому є 5%, виділені на питання безпеки на дорогах. І потенційно саме в цьому напрямку ми закладатимемо фінансування на ці питання. Однак, у будь-якому випадку черговим завданням є створення дорожньої інфраструктури, яку потім необхідно контролювати. Тому основний акцент зараз у використанні грошей йде саме на будівництво та капітальний ремонт наших доріг.

Розкажіть, будь ласка, нашим читачам, як відбувається розподіл дозволів і чому постійно виникають проблеми, і як це планується вирішити?

Взагалі питання розподілу дозволів на здійснення міжнародних вантажних перевезень був дуже, м'яко кажучи, гострою темою протягом останніх років. Що вирішив зробити міністр інфраструктури? Він відразу сказавши, давайте думати над тим, як нам зробити максимально прозрачним процес розподілу разових дозволів на виконання перевезень. І на додаток до цього, ми в указі президента отримали пряме вказівку, що необхідно працювати над тим, щоб створити електронну систему розподілу цих дозволів.

На жаль, на даний момент дозвіл є паперовим документом, який передається дипломатичними каналами окремою країною, наприклад, Польщею, до України. Кількість цих дозволів обмежена. У нас у принципі є дефіцит. Ми отримуємо, на жаль, менше дозволів, ніж потрібно на ринку. Тому в умовах дефіциту певні особи завжди злоуживали видачею цих документів. Що ми вирішили зробити? На згадуваному мною Транспортному порталі електронних послуг ми створили бронювання дозволів. Як раніше могло бути? Ви завантажили фуру, під контракт, який ви отримали. Ви доїхали до пункту видачі дозволів чи митниці. Приїхали і запитали, є ли в наявності цей документ, який коштує 49 гривень на місці. Вам відповіли – ні. У вас є два варіанти - або їхати десятки, сотні кілометрів, розвантажуватися, платити якусь штрафну санкцію за невиконання умов контракту і так далі. Або заплатити на місці грошей, щоб вам це дозвіл бачили. По суті – це дуже ненормально, коли громадянин України чи бізнес, намагається здійснювати свою підприємницьку діяльність і держава не дає йому інструментарій, за який, в принципі, несе відповідальність. Тому система бронювання дозволів дозволила нам уникнути цих моментів, коли ви завантаженим приїжджаєте і з'ясовується, що немає дозволу. Ми фактично, умовно кажучи, "Booking" або "Airbnb" для цього сектора. У вас є тиждень години з моменту бронювання дозволу, щоб приїхати на пункт видачі та отримати його. В принципі це дозволяє вам прогнозувати свої витрати, розуміти, коли ви зможете виїхати в рейс, розуміти, є дозвіл чи ні. І ми в електронному форматі відображаємо кількість вільних дозволів. І кожен місяць, коли ми видаємо новий пакет дозволів, ви бачите відразу цифри. І в принципі люди вже в перші хвилини починають їх бронювати. Ви бачите, як цифри змінюються. І у людей є неділя. Якщо протягом тижня вони не забрали дозвіл, то він викидається назад у систему, що відображається, що є вільне дозвіл і його може забронювати наступний, хто не стиг цього зробити раніше.

60% дозволів видається виключно через систему бронювання, 40% видається на пунктах видачі дозволів. Наша мета, дійти умовних 95% видачі дозволів через електронну систему бронювання, тому що, в першу чергу – це зручність. В другу чергу – це відсутність можливості спекулювати на дефіциті, а відповідно боротьба з тими корупційними факторами, які були раніше. Звичайно, були ті, хто не зацікавлений у прозорості цього процесу, хто отримував великі гроші завдяки використанню дефіцитної ситуації. Вони виступили проти і почали вигадувати байки про те, що цю систему можна зламати, в системі існують, умовно кажучи, вікна для того, щоб у неї заходили ті, хто домовився і бронювали для себе ці дозволи. Все це байки. Дійсно, спочатку система ніколи не може бути ідеальною, або через технічні характеристики, або тому, що потрібно підлаштовуватися під процес. Ми врахували всі ці основні вимоги перевізників, їх конструктивні зауваження, які вони адресували нам. І 2 березня випустили нову ітерацію системи бронювання дозволів. Раніше було щонайменше по 50 дзвінків на день у службу підтримки. А з іншого числа не було жодної скарги на систему та її роботу. Перевізники навіть написали два листи з дякою, що все добре працює і тепер набагато зручніше. А ті, хто намагався спекулювати на цій тематиці, поступово відходять убік. Ми розуміємо, що ми залишаємо в сім'ях водіїв, перевізників та транспортних компаніях всі ті гроші, які раніше віддавали або на хабарі, або на будь-яких «рішал», які без черги щось знайдуть, щоб ти був упевнений у точному отриманні дозволу .

Фарид, розкажіть, будь ласка, про вашу наступну мету. Ви говорили про «Електронний кабінет моряка». Розкажіть, будь ласка, нашим читачам докладніше про цей сервіс.

Загалом ми перед собою поставили багато різних цілей. Крім того, що ми створюємо інструментарій, який буде зручний для перевізника, бізнесу та громадянина, у тому числі ми працюємо зараз над двома напрямками. Запуском єдиного електронного квитка на транспорті. Тобто у вас буде можливість купувати квиток на маршрут, а не на певний вид транспорту. І в найближчу годину ми запустимо разом з «Укрзалізницею» і українською авіакомпанією пілотний проект, де одним кліком зможете купити собі і квиток на літак на переліт в межах України, і квиток на бориспільський Аероекспрес. Це приклад того, коли ми думаємо про громадянина, про зручність і таке інше.

Окремо ми хочемо оцифрувати зараз всі регістри, власниками яких є Міністерство інфраструктури та органи центральної виконавчої влади, які підпорядковані Кабінету Міністрів через міністра інфраструктури. І це теж дозволить максимально прозрачно доводити до відома бізнесу або громадян інформацію, якою володіє держава в особі міністерства.

І щодо «Електронного кабінету моряка» - це третій пункт, можна сказати «цифровий» пункт, в указі президента у напрямку інфраструктури. Ми розуміємо, що моряки – це особи, які витрачають дуже багато годин на роботу за кордоном, далеко від сімей, і приносять в економіку України щонайменше $3 млрд. на рік. Проте, не мають зручного інструментарію, який дозволив би отримувати свої документи і проходити повторні акредитації, сертифікації в навчально-тренувальних центрах і так далі. Оскільки вони заробляють непогані гроші, за мірками України, є зловживання в тому, що коштує «отримання» шкірного документа на кожній стадії. Все починається з моменту отримання диплома моряка. Особа, яка закінчує вищий навчальний заклад, має потім отримати спеціально визначену в міжнародній конвенції медичну довідку, має пройти додаткове тренування в навчально-тренувальних центрах, скласти іспити в інспекції з дипломування моряків і отримати свій диплом моряка, для того, щоб розпочати взагалі свою кар. 'єру. Окремі моменти - це отримання певних сертифікатів на здійснення окремих типів морської діяльності на кораблі. І третій момент - це звичайно питання посвідчення особи моряка, як звичайного, так і біометричного паспорта. Все це, на жаль, через зловживання різних осіб і навіть групувань осіб є дуже корупційною тематикою. Прозоро, швидко та зрозуміло отримати ці документи неможливо. Моряки звиклися з тим, що вони змушені за кожен документ, який коштує 400 гривень, мають платити щонайменше $400.

Цю ситуацію на корені ми зможемо змінити завдяки імплементації «Електронного кабінету моряка». Всі ці процеси, про які я говорив - фіксування диплома, медичної справки, сертифікацію в навчально-тренувальних центрах і так далі, все це ми можемо перевести в електронний формат. Зачем люди копіювати ці документи і отримувати підпис на них, що вони прийняті особою, яка без грошей просто так не приймає. Тому ми все це переводимо в смартфон, в комп'ютер, для того щоб ви, як моряк, змогли взаємодіяти з органами влади, відповідальними за те, щоб ви змогли здійснювати свою трудову діяльність безпосередньо через цей кабінет. Це шалена кількість мільйонів доларів, які ходять не просто у сірій, а, я б сказав, у чорній зоні. Оскільки, в першу чергу, це корупційні гроші, це умышленне створення певних дефіцитів і так далі. Ми це все оцифровуємо, для того щоб вам, як морякові, було набагато простіше, прозоріше і швидше отримати будь-який документ. Ви маєте не стоять у очередях і шукати людей, які вирішують ваші проблеми, коли ви повернулися на одну-дві тижні до своєї сім'ї, дружини та дітей, а витрачати цю годину вільно з батьківщиною, поки ваші документи формуються та готуються завдяки імплементації електронних сервісів.

Фаріде, дякуємо Вам за те, що знайшли час дати нам інтерв'ю. Було дуже приємно поспілкуватися з Вами. Наші читачі отримали вичерпну інформацію про процеси диджиталізації та цифрової трансформації, і сподіваємось на якнайшвидшу реалізацію.