Для прискорення дозволу на транспортування українського зерна, на думку експертів, необхідно розглянути кілька основних питань. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого порталом wrp.pl.
Засновник міжнародної митної агенції Юргіс Адомавічус вважає, що необхідно розглянути такі варіанти, як можливість використання спрощень у митних та податкових гарантій, перенесення процесу перевірки продуктів харчування на територію одержувача товару, використання цифрових транзитних документів та уніфікованих процедур, а також послідовну стратегію з використанням сучасних технологій. .
«Основною процедурою, яку необхідно виконати на кордоні для забезпечення сплати митних платежів, є подання транзитної декларації та надання податкової гарантії. Наприклад, компанії, які надають послуги митного брокера в Польщі, як правило, є невеликими сімейними підприємствами, тому гарантії, що надаються ними, мають відносно невелику вартість - до кількох десятків тисяч євро. Таким чином, при надходженні вантажу більшу вартість доводиться чекати, поки звільняться гроші або з'явиться інший посередник, здатний надати гарантію на необхідну суму. Іноді це очікування затягується до кількох днів, тому на терміналах утворюються черги, коли велика кількість вантажівок очікує на оформлення митної гарантії».
Юргіс Адомавічус
22 липня 2022 року Організація Об'єднаних Націй та Туреччина уклали угоду про відкриття безпечного морського гуманітарного коридору у Чорному морі (Чорноморська зернова ініціатива). За час реалізації ініціативи з портів України (Чорноморськ, Одеса та Південний) вийшло понад 1000 суден, які перевозили зерно та продукти харчування. У липні 2023 року РФ оголосила про своє рішення припинити Чорноморську зернову ініціативу, знову створивши видимість глобальної продовольчої кризи. Робоча група Європейської комісії (ЄК) з Балтійського коридору солідарності розглядає можливість транспортування українського зерна автоколонами. Зіткнувшись з потенційно збільшеним трафіком на кордонах країн ЄС, держави застосовують різні методи збільшення пропускної спроможності. У Польщі, зокрема, було ухвалено рішення допустити до роботи на кордоні більшу кількість митних служб.
«Якщо при перевезенні легкових автомобілів ця процедура допомогла, то вантажівки, які перевозять дорожчі товари, як і раніше, змушені чекати через обмежену вартість гарантії. Оптимальним рішенням є переміщення митно-тарифної гарантії в глиб України, або до місця завантаження, або на внутрішній митний пост. У цьому випадку вантажна декларація та гарантія буде підготовлена ще до виїзду, і перевізнику не доведеться витрачати час на підготовку документів на кордоні, що дозволить уникнути черг там».
Юргіс Адомавічус
На його думку, хоча глобальні та великі митні агенції вже здатні надавати митні гарантії на території України, серед логістичних та транспортних компаній все ще немає стратегічного консенсусу. Ще однією проблемою у транспортній процедурі є обов'язковий харчовий контроль усіх продуктів тваринного та рослинного походження, що ввозяться з країн, що не входять до ЄС. Основна мета такого контролю – запобігти ввезенню до ЄС неякісної чи некондиційної продукції, наприклад, генетично модифікованих зернових культур.
«Тут знову ж таки потрібен загальний політичний консенсус. Ми давно пропонуємо перенести цей контроль на територію одержувача, гарантуючи, що продукція перевірятиметься, а некондиційна – повертатиметься чи утилізуватиметься за рахунок гарантії чи страховки. У цьому випадку фури із зерном могли б практично без зупинки на кордоні прямувати до Клайпедського порту, де їх перевіряв би продовольчий та ветеринарний контроль і не перешкоджав би виїзду»
Юргіс Адомавічус
Частковим вирішенням проблеми тривалого процесу транспортування вантажів та отримання документів могло б стати впровадження дистанційного заповнення документів, що поширене, наприклад, у Литві. За оцінками компанії Bunasta, електронні стандарти обміну інформацією про вантажі можуть заощадити до одного дня вантажоперевезень. Використання нових технологій та повне впровадження законодавства про цифровізацію може скоротити адміністративні витрати транспортної галузі на суму від 20 до 27 млрд. євро до 2040 року. У компанії Bunasta використовується система власної розробки, яка базується на алгоритмах штучного інтелекту. Технологія аналізує транспортні документи, розпізнає зображення та дозволяє скоротити середній час оформлення цих документів з 40 до 16 хвилин. Рішення пов'язане з національними системами, що дає змогу прискорити всі процедури. В даний час компанія працює над розвитком системи та скороченням часу заповнення транспортних декларацій у середньому до 5 хвилин.
«Вирішення проблем митних процедур потребує комплексної стратегії, що поєднує застосування технологій, обмін передовим досвідом, політичну волю та інвестиції. Тільки таким чином можна забезпечити ефективність та вигідність торгового коридору між країнами Балтії та Україною для всіх зацікавлених сторін».
Юргіс Адомавічус
Логіст.Today нагадує, що Союз перевізників Литви (LVS) вніс кілька пропозицій щодо перевезення зерна з України.
Дізнатися подробиці можна з матеріалів «LVS: для вантажів з України необхідно створити «зелений коридор» через Польщу до Литви» и «LVS: перевезення зерна з України до Литви довгими автопоїздами відкриває великі можливості, але спочатку необхідно вирішити низку проблем»
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
Цікаве
Чудасії німецької Феміди
Українське Дунайське пароплавство доставило вантаж незвичайним способом
Експерт назвав основні бар'єри українсько-польського залізничного повідомлення
