Цього року до Литви із третіх країн було завезено понад 450 тис. тонн зерна та зернової продукції, призначених для кормів та продовольства. Із загальної кількості понад 110 тис. тонн було завезено з України. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого на порталі LRT.lt.
За даними Міністерства сільського господарства, контроль зерна, що ввозиться до Литви, та продуктів з нього здійснюється на прикордонних ветеринарних постах, затверджених Державною продовольчо-ветеринарною службою (ДПС), та в пунктах розвантаження територіальних підрозділів ДПС.
У ході державного контролю продукцію перевіряють на предмет безпеки за мікотоксинами, пестицидами, діоксинами, сальмонелами, радіоактивними ізотопами, нітритами. Партії перевіряються вибірково, але не рідше, ніж кожен двадцятий вагон однієї країни походження та одного виду нетваринної кормової сировини. Тобто не менше 30% вантажу піддаються перевірки відповідності партій, що ввозяться, і відбираються зразки для лабораторних випробувань.
Зокрема, цього року з України до Литви було імпортовано понад 95 тис. тонн фуражного зерна та продуктів його переробки, з них майже 80 тис. тонн кукурудзи, близько 300 тонн ріпакового шроту, 6,7 тис. тонн ріпаку, понад 6 тис. тонн пшениці та іншого.
Крім цього, у 2023 році з України до Литви було завезено понад 2 тис. тонн кукурудзи харчової, понад 30 тис. тонн гречаної крупи, близько 300 тонн насіння соняшнику, а також понад 15 тис. тонн продовольчої пшениці.
За заявою литовського Мінсільгоспу, якщо лабораторні аналізи зразків дають позитивний результат, то публікується термінове повідомлення, яке бачать у всіх країнах ЄС і, за необхідності, вживаються заходи щодо обмеження ринку. З українською продукцією таких випадків не було.
Логіст.Today нагадує, що торік через міжнародні санкції в Клайпедському порту зупинився великий потік вантажів зі Сходу. За словами голови найбільшої портової вантажної компанії Klasco Віталіюса Муштукаса, з огляду на цю обставину компанія диверсифікує свою діяльність. Це необхідно зробити, тому що вантажопотік із РФ, РБ та інших східних країн втрачено мінімум на десятиліття.
До кінця 2025 року компанія готується інвестувати близько 80 млн. євро в колишню зону міжнародного судноплавства на півострові Смялті, яка в даний час реконструюється в Клайпедському порту, який буде пристосований для будівництва та обслуговування морських вітрових електростанцій.
«Минулий рік був, скажімо так, перехідним для всього порту, і, розуміючи, що на найближче десятиліття ми, напевно, не можемо розраховувати на ту консервативну перевалку вантажів і ті вантажопотоки, які сьогодні вже втрачені (не можна сказати, що назавжди) ми є відповідним чином диверсифікуємо свою діяльність. Що стосується трансформації Клайпедського порту, на яку, як ми всі знаємо, впливає поточна геополітична ситуація, то цей проект є одним із тих прикладів того, як ми вміємо пристосовуватися до мінливих обставин».
Віталіюс Муштукас
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
Цікаве
Scania успішно протестувала та запускає у продаж тягачі серії «Green»
У порту Південної Кореї контейнеровоз зніс три вантажні крани
Транспортники РФ ниють, що залишаться без водіїв через мобілізацію
