Литва: у зерні, що експортується з України, порушень не виявлено.

У цьому році до Литви з третіх країн було завезено понад 450 тис. тонн зерна та зернової продукції для кормів та продовольства. Загалом понад 110 тис. тонн було завезено з України. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі LRT.lt.

За даними Міністерства сільського господарства, контроль над ввезеним до Литви зерном та продуктами з нього здійснюється на прикордонних ветеринарних постах, затверджених Державною продовольчо-ветеринарною службою (ГПВС), та в пунктах розвантаження територіальних підрозділів ГПВС.

Під час державного контролю продукцію перевіряють на безпеку за мікотоксинами, пестицидами, діоксинами, сальмонелами, радіоактивними ізотопами, нітритами. Партії перевіряють вибірково, але не рідше, ніж кожний двадцятий вагон однієї країни походження та одного виду неживітного кормового сировини. Тобто не менше 30% вантажу піддаються перевірці на відповідність ввезеним партіям і забираються зразки для лабораторних випробувань.

Зокрема, у цьому році з України до Литви було імпортовано понад 95 тис. тонн кормового зерна та продуктів його переробки, з них майже 80 тис. тонн кукурудзи, близько 300 тонн рапсового шроту, 6,7 тис. тонн рапсу, понад 6 тис. тонн пшениці та інше.

Крім того, у 2023 році з України до Литви було завезено понад 2 тис. тонн кукурудзи харчової, понад 30 тис. тонн гречаної крупи, близько 300 тонн насіння соняшнику, а також понад 15 тис. тонн харчової пшениці.

Заява литовського Мінсільгоспу повідомляє, що якщо лабораторні аналізи зразків дають позитивний результат, то публікується негайне повідомлення, яке бачать у всіх країнах ЄС, і, за необхідності, приймаються заходи щодо обмеження ринку. З українською продукцією подібних випадків не було.

Логист.Today нагадує, що минулого року через міжнародні санкції в Клайпедському порту припинився великий потік вантажів зі Сходу. За словами глави найбільшої портової вантажної компанії Klasco Віталіюса Муштукаса, враховуючи цю обставину, компанія диверсифікує свою діяльність. Це потрібно зробити, оскільки відвід вантажопотоку з РФ, Білорусі та інших східних країн втрачено мінімум на десятиліття.

До кінця 2025 року компанія готується інвестувати близько 80 млн євро в колишню зону міжнародного судноплавства на півострові Смялте, яка в даний час реконструюється в Клайпедському порту, який буде пристосований для будівництва та обслуговування морських вітрових електростанцій.

Читайте Логист.Today на Google News та в Telegram