Українські вагони-хопери вищі та ширші за європейські. Проте українські склади можуть дістатися 4 портів у Європі без перемикання обладнання. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого на порталі RailFreight.
Консультаційна фірма DB Engineering & Consulting провела спеціальне дослідження на замовлення «Укрзалізниці» та визначила кілька маршрутів у Європі, сумісних з українськими вагонами-хоперами.
Із 12 вибраних портів чотири були визначені як порти, до яких можна дістатися українськими хоперами: німецькі порти Гамбург та Росток, польський порт Гданькс та румунський порт Констанца. Усього було знайдено десять маршрутів. У дослідженні розглядався вантажний вагон типу 19-752 для проїзду.
Також чотири країни визнали неможливими для таких потреб. Це Італія, Хорватія, Словенія та Чеська Республіка. Це означає, що прилеглі порти, такі як Рієка, Трієст або Генуя, не підходять для вагонів-хоперів як кінцевий пункт призначення.
Вагони-хопери можуть вмістити значно більшу кількість сільськогосподарських вантажів, ніж контейнери, і тому більшість компаній вважають їх найбільш відповідним транспортним засобом.
Логіст.Today нагадує, що з початком війни в Україні залізничний транспорт загалом зарекомендував себе як надійна альтернатива морським перевезенням. І коли стало ясно, що Одеський порт не може працювати у звичайному режимі, залізничні вантажні оператори в Європі взялися за роботу, щоб зробити залізничний коридор життєздатним варіантом. Також було створено торговельну платформу спеціально для перевезення зерна - Grainlane, яка пов'язує українських аграріїв з трейдерами, споживачами та постачальниками логістичних послуг.
Як приклад, австрійська компанія із залізничних вантажних перевезень RailCargoGroup (RCG), яка з початку війни до кінця листопада 2022 року перевезла понад мільйон тонн зерна з України до Центральної та Південної Європи.
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram