На початку тижня у Любліні відбулася чергова міжнародна конференція «Польсько-український кордон – шанс чи бар'єр для розвитку?». Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення, опублікованого прес-службою Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Польщі (ZMPD).
Конференція, що відбулася 12-13 грудня 2022 року, була організована Польсько-Українською торговою палатою та Університетом підприємництва та управління в Любліні. ZMPD виступив контент-партнером цього заходу. Автоперевізники, які були присутні на зустрічі, обговорили актуальні питання щодо проблем перетину польсько-українського кордону.
«На жаль, висновки, зроблені під час дискусії на цю тему, не оптимістичні. Поки що представники держуправління не змінять своє ставлення до питання перетину кордону як загальноекономічної проблеми, нічого не зміниться. Чиновники не зауважують, що чим вищий товарообмін, тим більше генерується прибуток для державного бюджету. Проблема, однак, у тому, що за високими словами ховається бідність прийняття рішень. Принизливі умови життя водіїв на кордоні та в його околицях, гігантські пробки та багатоденне очікування на оформлення залишилися колишніми. І, на жаль, вони також будуть. Принаймні найближчим часом»
Повідомлення ZMPD
Як заявив директор Департаменту транспорту ZMPD Петро Мікель, слово кордон має поганий відтінок для всіх. Він розповів, що проблеми на спільних прикордонних переходах обговорюються з колегами з АсМАП Україна «вже добрий десяток, якщо не кілька десятків років». Перевізники двох країн спільно шукають найкращі рішення, які потім передаються чиновникам, які відповідають за інфраструктуру. Однак дій влади, які б задовольнили перевізників, поки що немає.
«Ми постійно думаємо про те, як спростити перетин кордону. А може настав час просто повідомити про наші очікування і просто запитати адміністрацію, що вони мають намір зробити для покращення ситуації. Адже не перевізники мають стежити за ситуацією на кордоні»
Пітер Мікель
Функціонер ZMPD нагадав, що час очікування на оформлення збільшується роками, і ніхто точно не знає, як довго триватиме цей негативний процес, проте «ніхто з офіційного боку нічого з цим не робить».
Ми розуміємо, що одним дзвінком цю проблему не вирішити. Це дуже складне питання, але є низка інших питань, які можна покращити відносно швидко, наприклад, фітосанітарний чи ветеринарний контроль. Найгірше, ми не бачимо світла в кінці тунелю. Дійшло до того, що водії відмовляються їхати в Україну, бо умови, з якими вони стикаються на кордоні, – це образа людства. Все частіше самі підприємці відмовляються від здійснення перевезень у цьому напрямку, оскільки не можуть допустити, щоб їхній транспорт застряг на переході на невизначений термін. Українські перевізники перебувають у дещо іншій ситуації, бо вони не мають іншого виходу».
Пітер Мікель
Як заявив радник президента ZMPD та модератор конференції Тадеуш Вілк, усі розуміють, що через повномасштабну агресію РФ ситуація на польсько-українському кордоні, м'яко кажучи, специфічна. Однак війна колись закінчиться, «і тоді закономірне питання: що далі?
«Не варто забувати, що Україна є кандидатом на вступ до ЄС, що автоматично спричиняє зміни на кордоні. Щоправда, знаючи польський досвід, приєднання, ймовірно, відбудеться не скоро, але сьогодні варто згадати про це».
Тадеуш Вілк
Голова правління митного агентства DTA з Бяла-Подляська Ярослав Мистковський поставив присутнім риторичне питання: чи є польсько-український кордон можливістю чи перешкодою для розвитку? І відразу сам на нього відповів – «тільки перешкодою»
«Інформація на сьогодні: у Дорогуску час очікування перетину кордону більше тижня. Звідки це? Проблема у відсутності будь-якої координації митних, прикордонних чи фітосанітарних служб. Як практику можу сказати, що ці бар'єри можна відносно швидко усунути, збільшивши штат або час роботи служб. Можна подумати про введення особливого статусу деяких перевірених і надійних компаній. Крім того, приходять нові технології, а проблеми, наприклад, із кваліфікованим підписом, залишаються. Тож якщо одна зміна дозволяє вам використовувати ці типи об'єктів, а наступна - ні? Влада слухає, киває, каже, що налагодиться і... нічого не змінюється. Проблеми такі самі, якими вони були раніше. Не змінилося і ставлення офіційних осіб. Деякі положення є необов'язковими – посадова особа може їх застосовувати, але не зобов'язана це робити. Тим часом польський представник держуправління завжди винен. Крім того, є проблема поводження з водіями. Скандал, коли водій блукає кордоном і стукає у всі доступні двері, його «посилають»... не скажу, як. Його відштовхують, на його адресу кажуть нецензурні слова»
Ярослав Мистковський
Точку зору бізнесу представила транспортний менеджер Barlinek Лаура Головік, яка заявив, що чудово знає про проблеми, що склалися на кордоні, оскільки компанія має виробничі потужності заводи не лише в ЄС, а й в Україні.
«Хоча в нас немає власного флоту, ми безпосередньо відчуваємо проблеми, про які нам повідомляють наші перевізники. Ми стикаємося з проблемами з обох боків кордону, як імпортер та експортер. Основна проблема для нас – жахливі зриви термінів доставки. Ми не можемо передбачити, коли транспортний засіб із нашим товаром перетне кордон. Це велика проблема, наприклад, у разі експорту до США. Товари не доходять до порту вчасно, а отже, не завантажуються в контейнери, що спричиняє величезні затримки та додаткові витрати. Як було до війни? Так само погано. Я наведу приклад: Між нашими заводами, які розташовані по обидва боки кордону, менше 1300 км. Зазвичай водієві потрібно близько трьох днів для подорожі. До війни на це у нього витрачалося в середньому сім днів. Сьогодні цей час продовжили до 14 днів і лише до реєстрації на кордоні. Крім того, є три дні самого перетину. Ці 14 днів є терміном дії фітосанітарного сертифікату, тому товар потрібно обов'язково повернути»
Лаура Головік
Представник бізнесу також згадала проблему, коли водіїв карають штрафом за чужі косяки. Вона нагадала, що робота водія – забрати вантаж, оформити транспортні документи та більше нічого. Інші ринкові документи, сертифікати – це входить у обов'язки перевізника. Також Лаура Головік підтвердила спостереження інших учасників дискусії щодо розкиданості та неузгодженості органів управління. Йдеться про поневіряння водіїв при оформленні документів на кордоні.
Схоже, що ця конференція стала місцем накопичення риторичних питань. Наслідував такий і від Лаури Головик: а чи зацікавлені посадовці у розмитненні якомога більшої кількості машин на кордоні?
У свою чергу, віце-президент Польської експедиторської компанії Бартош Самулак зазначив, що на конференції немає жодного представника державної адміністрації, «які могли б відповісти на питання, як Польща готується до збільшення вантажопотоку після вступу України до ЄС». Напівжартома-напівсерйозно він запропонував владі платити «митникам по 100 злотих за кожний розмитнений транспортний засіб».
«Ви побачите, що реєстрація збільшиться багаторазово, а переходи будуть розчищені»
Бартош Самулак
На його думку, польські контролюючі служби сприймають будь-якого підприємця як злочинця, тоді як на Заході – як партнера.
"Ми забуваємо, що саме підприємець рухає економікою"
Бартош Самулак
Ще однією з тем, що обговорювалися, стало рішення дозволити Україні використовувати Процедуру загального транзиту (WPT).
«WPT – це данина поваги до України, але це мертвий регламент. Європейські поручителі не зацікавлені у розширенні операцій до цієї країни, бо це пов'язано з вищим ризиком. Крім того, вони знають стандарти, які все ще переважають з іншого боку. Я не знаю жодної компанії, яка б дала таку гарантію. Ризик настільки великий, що я на це не пішов би»
Ярослав Мистковський
Логіст.Today нагадує, що польські перевізники незадоволені складною методикою розрахунку бази для нарахування внесків. Складність пов'язана із природним, мобільним характером роботи водія, який іноді буває у трьох країнах за один день.
Дізнатися подробиці можна з матеріалу «ZMPD: розподіл грошей на транспортному ринку має бути справедливим».
Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram
Цікаве
Від предметів, кинутих з мосту, постраждала чергова вантажівка
Нідерланди: Код 95 є дійсним для українських водіїв.
Maersk з партнерами відкрив новий дослідний центр зі зниження викидів вуглецю судноплавною галуззю
