Міністри сільського господарства країн Східної Європи за посилення торгових умов з Україною

Напередодні трьохріччя вторгнення РФ в Україну міністри сільського господарства зі східних країн Європейського Союзу відновили свою критику уступок Києву на майбутніх переговорах з торгівлі сільськогосподарською продукцією. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення, опублікованого на порталі euractiv.com.

Держави-члени, що межують з Україною, вимагають від Європейської комісії захисту їх сільськогосподарського сектора перед невдовзі закінчуючимся переглядом тимчасової торговельної угоди між ЄС та Україною, термін дії якої закінчується у червні. Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь підкреслив, що його країна співчуває Україні, але при цьому намагається захищати інтереси своїх фермерів.

У п'ятницю міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини надіслали Європейській комісії лист з закликом відновити попередні тарифні квоти після закінчення строку дії тимчасових торгових пільг у червні. У листі зазначено, що Автономні торгові заходи (АТЗ), введені після російського вторгнення у 2022 році, серйозно підірвали місцеві ринки. Ці заходи, що декілька разів продовжувалися, дозволяли українському сільському господарству безмитно постачати товари в ЄС.

Після напружених переговорів щодо останнього продовження АТЗ, під час яких були введені захисні механізми для захисту чутливих товарів ЄС, таких як птиця, яйця, цукор та вівсянка, Європейська комісія заявила, що у майбутньому буде створена постійна торговельна структура. Однак Комісія виключила можливість повторного продовження тимчасових заходів, що означає, що у випадку відсутності угоди до червня ЄС та Україна повернуться до попередніх тарифних квот. За оцінками галузевих експертів, це може обійтися українському агробізнесу приблизно в 3 млрд євро щорічно.

Міністри сільського господарства східних країн ЄС також закликали Комісію встановити конкретні квоти для окремих держав-членів. Іштван Надь висловив жаль, що Брюссель не продовжив заборону на імпорт сільськогосподарської продукції у травні 2023 року для п'яти сусідніх з Україною країн, незважаючи на їх скарги на пересичення ринків. Заборона була скасована через чотири місяці, після чого Угорщина, Словаччина та Польща ввели власні обмеження, які продовжують діяти, незважаючи на многократні осуди з боку Європейської комісії.

Болгарія у 2023 році не заперечила рішення Брюсселя, а Румунія посиліла правила імпорту, вводячи обов'язкове ліцензування української продукції. Угорщина, з свого боку, заявила, що збереже свою односторонню заборону на український імпорт до тих пір, поки вважатиме це необхідним.

Зростають вимоги до Комісії розкрити деталі торгових переговорів з Києвом. Про це наразі дуже мало відомо. На зачиненому засіданні парламентського комітету з сільського господарства тиждень тому П'єр Баску з генерального директорату Комісії з сільського господарства тримав графік переговорів в таємниці. Джерело в парламенті скаржилось, що Комісія досі не розголошує, коли розпочнуться переговори. Виконавчий орган ЄС відпередив тиск.

Ситуацію ускладнюють президентські вибори в Польщі у травні, які можуть змусити теперішню правлячу коаліцію переживати надавати Києву торгові уступки, пов'язані з високими витратами на виборах.

Ларді.Today нагадує, що фахівці розповіли про ключові зміни в порядку видачі міжнародних сертифікатів на експорт харчових продуктів.

Докладніше про це можна дізнатися з матеріалу «АМЕУ про новий порядок видачі міжнародних сертифікатів на експорт харчових продуктів».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram