Логіст.Today представляє статтю менеджера компанії FastWay Logistics Мирослава Бекчива.
Минулого року українські порти обробили приблизно 1 млн. TEU. Але з початку війни, після блокування морських портів України, та порушення глобальних ланцюгів поставок, трейдери почали шукати альтернативні маршрути для вантажів.
Румунський порт Констанца в даному аспекті виглядає як найбільш оптимальна альтернатива. Але чи є це так?
Порт Констанца є найбільшим чорноморським портом, займаючи 17-е місце в Європі серед найбільших портів. Площа порту складає 3926 га, з яких 1313 га - споруди на суходолі, 2613 га - акваторія. Вдале географічне розташування та важливість Констанці як порту підкреслюються двома Панєвропейськими транспортними коридорами: коридором VII (Дунай, внутрішні води) та коридором IV (залізниця). Найближчими до Констанці є порти Мідія та Мангалія, які разом відіграють ключову роль у румунській системі морського транспорту.
Важливо враховувати, що порт Констанца – це, передусім, порт для сухої перевалки. Одним з ключових вантажів для перевалки є, зокрема, українське зерно. Уряд України веде переговори щодо відправлення агроекспорту через порт Констанцу в Румунії. Узгоджується і можливість залізничних перевезень, та збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом. За словами директора порту Констанца, зерно прибуває в порт по залізниці або на баржах по Дунаю. Ємність сховища в порту Констанца складає близько 2 млн. тонн. У 2021 році експорт зерна через Констанцу склав 24 млн. тонн. Обсяг контейнерних перевезень зазвичай складає не більше 7% від загального обсягу вантажів, що проходять через порт.
Незважаючи на очевидні переваги порту для української логістичної галузі у вигляді близькості до українського кордону, наявності залізничної інфраструктури та можливості приймати великі вантажні судна, українські логісти стикалися з несподіваними проблемами при співпраці з румунськими колегами. Великий і різкий наплив вантажів, які спочатку були спрямовані в Україну, але виявились у порту Констанці, призвів до накопичення контейнерів висотою по 10-20 рядів, і значного збільшення часу перебування вантажів в терміналі. Хоча збільшення обсягів перевалки означає більший прибуток для Констанци, це також вимагало прийняття нових стандартних операційних процедур. Румуни не були готові до такого різкого напливу і виявилися не в стані швидко обробляти та випускати українські вантажі.
Ключова проблема, з якою зіткнулися українські логісти в роботі з румунськими колегами, полягає в особливостях румунського менталітету. Незважаючи на очевидну культурну схожість громадян наших країн, підхід до бізнесу та встановлення стосунків кардинально відрізняється. Більшість українських логістичних компаній так і не змогли розгадати особливості менталітету та побудувати ефективні комунікації з колегами, що призвело до тривалих затримок вантажу в порту та значного збільшення витрат на затримки вантажу. Оскільки Констанца є найбільшим портом у Чорномор'ї та важливим логістичним вузлом Європи, потрібно враховувати, що і портові тарифи в нього відповідні.
Зіткнувшись з повним нерозумінням процесу налагодження комунікацій і отримавши затримку вантажу на декілька місяців, при відсутності важелів впливу на румунських колег, українські логісти були змушені переключити значну частину своїх вантажних потоків на порти Польщі: в надії, що з польськими колегами їм буде простіше домовитися. У Польщі ключовими портами для українських вантажних потоків стали порти Гданська та Гдині.
Порт Гданська здатний приймати великі вантажні судна та розташований на південному узбережжі затоки Гданська у межах міста. Площа порту складає 1065 га, з яких 653 га - площа земельної ділянки, 412,56 га - розмір гавані. Порт Гдині розташований в 16 км від порту в Гданську і є торговим, рибацьким, військовим та яхтеним портом. Загальна площа порту Гдині складає 972 га, з яких 621 га сухопутної території.
Однак, навпаки очікуванням та надіям українських логістів, наразі ми спостерігаємо у польських портах аналогічну ситуацію, яка була в Констанці декілька місяців тому, яка крім того ускладнюється автомобільним колапсом. Приплив комерційних вантажів з України до польських портів призвів до критичного навантаження пропускної спроможності і проблеми почали виникати не тільки з тим, щоб оформити вантаж та вивезти його з порту, але банально у вигляді автомобільних заторів на кордоні, що у пікові моменти сягають 40 км. За думкою української сторони, причинами черг є тривалі перевірки фітосанітарного контролю на польській стороні. Національна податкова адміністрація Польщі зауважує, що фітосанітарні перевірки часто неправомірно затягуються через помилки в супровідній документації вантажів.
Українські експедитори, що працюють в порту Гдині, поділилися інформацією на умовах конфіденційності: середня швидкість вивезення контейнера з порту становила у середньому 2 тижні в серпні. Логісти зауважують значне зростання вартості автодоставки вантажів в Україну, крім того, спостерігається вже знайома ситуація, коли місцеві брокери перестали оперативно відповідати на листи українських логістів, віддаючи перевагу польським вантажам, потік яких також продовжує зростати.
Про те, як сьогодні стоять справи в порту Констанці, розповів генеральний директор румунської логістичної компанії FastWay Logistics Алекс Кривошея.
Алекс Кривошея