Перевезення небезпечних вантажів

Небезпечні вантажі
У логістичній практиці існує поділ вантажів за їх типами. Найбільш загальною класифікацією можна назвати поділ на загальні вантажі, негабаритні, термічні та небезпечні. У цій статті йтиметься про останній тип вантажів — про небезпечні.

Що таке небезпечний вантаж
Небезпечний вантаж (англ. dangerous cargo) — це такий вантаж, який є потенційно небезпечним для довкілля та людей, які перебувають поруч з ним. В історії відомі випадки, коли неналежним чином перевозяться «небезпеки», що призводило до негараздів транспортного засобу або засобу перевезення (контейнера), одночасно завдаючи шкоду довкіллю.
Такий вантаж потребує беззаперечного дотримання стандартів при організації та здійсненні перевезення. У протилежному випадку збільшується ризик того, що вантаж стане непридатним, а також завдатиме непоправної шкоди довкіллю та людям, які обслуговують його перевезення.

На сьогоднішній день спеціалістами визначений список всіх небезпечних вантажів, який включає понад 3000 найменувань.
Для зручності класифікації за ступенем небезпеки вантажі діляться на класи.

Клас 1 — вибухові матеріали.
Клас 2 — стиснуті гази.
Клас 3 — легкозаймисті рідини.
Клас 4 — легкозаймисті речовини та матеріали.
Клас 5 — окислювальні речовини.
Клас 6 — отруйні та інфекційні речовини.
Клас 7 — радіоактивні речовини.
Клас 8 — різкі та корозійні речовини.
Клас 9 — речовини, що мають меншу ступінь небезпеки і не включені в попередні групи.

Окрім належності до класу, небезпечний вантаж позначається унікальним чотирьохзначним кодом (код Організації Об'єднаних Націй — ООН), а також може мати підклас.

Наприклад, монометіланілін: клас 6, підклас 6.1, код ООН 2294
Ще один приклад – ртуть, клас 8, код ООН 2809.

Усі етапи логістичного ланцюга з роботою з таким вантажем, починаючи від запиту на розрахунок, потребують обов'язкового наявності класу небезпеки та коду ООН в описі запиту.

Найбільш складні у перевезенні вантажі
Виходячи з практики перевезення вантажів, до найпроблемніших відносяться вантажі 1-го (вибухові речовини) та 7-го класу (радіоактивні речовини).

Товаросупровідний документ
До такого відноситься декларація на небезпечний вантаж (Dangerous goods declaration, або скорочено DGD). Цей документ містить опис вантажу, його фізичні характеристики, клас небезпеки, код ООН та інші відомості. У морському транспорті на базі DGD здійснюється передпочаткове погодження перевезення вантажу.
Крім того, транспортні накладні також супроводжуються позначками про те, що вантаж є небезпечним.

Хто перевозить небезпечні вантажи?
Небезпечні вантажи перевозить компанія-перевізник, яка має відповідне дозвіл на роботу з такими вантажами. У випадку з автомобільною перевозкою, допуск повинен бути отриманий компанією та водієм, який везе вантаж.
Крім того, водій обов'язково повинен мати документацію, яка встановлює дії в разі позаштатних ситуацій.
У випадку з іншими видами транспорту, дозвіл повинен бути отриманий відповідним перевізником.

Специфіка перевезення небезпечних вантажів
Особливості перевезення небезпечних вантажів зводяться до необхідності погодження можливості такої перевозки з усіма перевізниками та власниками інфраструктури, на якій відбуватиметься перевалка вантажу.
При цьому часто можливі ситуації, коли перевізник зможе прийняти вантаж для перевезення, а консолідаційний склад не має дозволу на зберігання небезпечних вантажів. Те саме може стосуватися й морської перевезення (перевізник приймає вантаж для перевезення, а от транзитний порт не може його прийняти).
При авіаційній перевезенні вантаж може не бути прийнятий унаслідок впливу на бортові пристрої літака.

Робота з небезпечним вантажем
Виходячи з сказаного вище, робота з небезпечним вантажем повинна починатися з певним тимчасовим запасом. Набагато більшим, ніж для перевезення звичайного загального вантажу. Цей час знадобиться для того, щоб провести погодження з усіма (!) учасниками ланцюга перевезення.
Під учасниками ланцюга розуміється кожен перевізник, перевалковим пунктом (аеропорт, морський порт або ж залізнична станція).
У своїй практиці я намагаюся дізнатися якомога більше інформації, тому не соромлюся задавати багато питань представнику перевізника.
Звісно, таку перевезення потрібно довірити атестованим професіоналам. Це дасть гарантію адекватної роботи, а також убереже від законодавчих конфузій. Окрім міжнародних стандартів, існує регіональна законодавча база, яка повинна бути відома місцевим фахівцям.

Антон Самарін спеціально для Lardi-trans