З початку війни в Україні на західних кордонах РФ та РБ розпочався транспортний колапс, зокрема, пов'язаний із вантажоперевезеннями. До цього привели багаточисленні санкції, перевірки, а також протести активістів, які, зокрема, і сусідні держави застосовують до країни-агресора. Про це Логист.Today дізнався з повідомлення, опублікованого порталом Фонтанка.
Тільки в початку квітня, згідно зібраної транспортною групою "Траско" інформації, польська митниця пропустила лише 45% вантажівок, які вона могла обслужити. У Литву проїхало лише 60% від діючої пропускної спроможності країни. Саме на цьому напрямку на прикордонному пункті Шальчининкай спостерігалися найбільші стої автомобілів - до семи днів.
Видання зауважує, що основний удар по бізнесу експортно-імпортних автоперевезень російських компаній був завданий ще в 2014 році. Тоді, через продовольче ембарго з одного боку і санкцій з іншого, обсяг перевезень на європейському напрямку різко впав. Зараз ситуація повторюється. Компанії мають намір переорієнтуватися на внутрішній ринок, хоча, як йдеться у публікації, "там їх ніхто не чекає".
Основною причиною драматичного скорочення тарифів на внутрішніх перевезеннях стало різке падіння обсягу замовлень. Як розповідає Лев Стариковський, директор бізнес-напряму "Грузы", ГК "Монополия", найбільше постраждав вантажний потік із Москви, де зараз дефіцит замовлень. А вартість тарифів впала практично удвічі.
За його словами, великі російські вантажоперевізники, які возили лише по РФ, свої обсяги не втратять. Проте їм доведеться конкурувати з російськими міжнародними компаніями за замовлення, вартість яких почала знижуватися. Разом з тим російські міжнародні перевізники будуть шукати нові можливості, рішення та перебудовувати свої логістичні ланцюги, оминаючи країни, які підтримали санкції. Скоріш за все, вони переорієнтуються на маршрути країн Азії, Близького Сходу, країн СНД та на внутрішній ринок РФ.
Голова галузевого НП "Грузавтотранс" Володимир Матягін вважає, що на всю РФ на західноєвропейських напрямках працювали не більше тисячі машин - більшість з них зареєстровані в Петербурзі. Вони обслуговували збережений з 2014 року вузький сегмент перевезень до скандинавських країн, і мала частина їздила в Естонію. Що ж стосується литовського і польського напрямків, то, за його словами, там машин з російськими номерами практично не було вже багато років.
Ті номенклатури, які зараз через санкції не пропускають європейські митниці, планують переорієнтуватися на доставку через Туреччину. Це триваліше, але інших варіантів немає. Наприклад, Володимир Хлутков, директор з розвитку бізнесу в країнах АТР ПАО "Трансконтейнер", розповів, що його компанія запускає новий мультимодальний сервіс "через порт Новоросійська в Туреччину з дистрибуцією вантажів по її території та для подальшого трансшіпмента". А група "Траско" оголосила, що запускає пілотний проект прямої сборної лінії з Туреччини на РФ з транзитом через Грузію.
При цьому можливості повноцінно замінити роботу всередині країни втрати від європейських замовлень ніхто не бачить.
На цьому тлі особливо викликається підвищення ставок фрахту з боку польських, німецьких та литовських перевізників. Йдеться принаймні про 30%-не надбавка, розповідають учасники ринку.
Володимир Матягін відзначив, що перевізники запропонували Мінтрансу ввести не дзеркальні заходи - просто взяти й заборонити в'їзд іноземних вантажівок - а все ж впускати на територію РФ, але зобов'язати їх розвантажуватися на прикордонних митницях. Після чого вантаж забиратимуть російські перевізники. Учасники ринку сподіваються, що це, хоча б у якійсь мірі компенсує втрати.
Логист.Today нагадує, що залізничний вантажний зв'язок між Фінляндією та РФ поступово припиниться після завершення діючих транспортних контрактів із державною компанією VR Group.
Дізнатися деталі можна з матеріалу «Фінська залізнична державна компанія не буде співпрацювати з РЖД: це ускладнить роботу приватним перевізникам».
Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram